5
мтур джаґдгнна-пндйаір
едгад-дгтур асаммате
ете ві-мӯтрайор ґарте
са джантур джанту-самбгаве
мту — матері; джаґдга — з’їденої; анна-пна — їжі й напоїв; дйаі — і т. д.; едгат — зростаючи; дгту — складники тіла; асаммате — жахливих; ете — лежить; ві-мӯтрайо — випорожнень і сечі; ґарте — в порожнині; са — той; джанту — зародок; джанту — хробаків; самбгаве — розплідник.
Живлячись тим, що їсть і п’є матір, зародок росте, але залишається лежати в своїй жахливій оселі між випорожненнями й сечею, розсаднику всіляких хробаків.
ПОЯСНЕННЯ: У «Маркандея Пурані» сказано, що зародок в утробі матері зв’язаний з нею пуповиною, яка називають ап’яяні, і через неї дитина в череві живиться їжею, яку засвоїла мати. Так дитина харчується з кишківника матері і день за днем росте. Наведені в «Маркандея Пурані» описи становища дитини в материнській утробі повністю підтверджують дані сучасної медицини. Отже, авторитет Пуран неспростовний, незважаючи на всі спроби філософів-майаваді піддати Пурани сумніву.
Зародок повністю залежить від їжі, якою харчується його матір, і тому під час вагітності мати повинна уникати деяких страв. Вагітним жінкам заборонено вживати надмірну кількість солі, гострого перцю, цибулі та продуктів, подібних до перелічених, бо тіло дитини занадто ніжне й тендітне, щоб витримати пряну їжу. Ведичні писання, смріті, дають дуже цінні поради для вагітної матері. З ведичних писань видно, що зачаття хорошої дитини вимагає великої уваги. Члени вищих класів ведичного суспільства повинні були проводити перед зачаттям дитини церемонію ґарбгадгана, що має глибоку наукову основу. Також велику вагу мають інші заходи, що їх ведичні писання радять на час вагітності. Піклуватися про дитину — це головний обов’язок батьків, бо якщо про дітей дбають належним чином, суспільство матиме хороших членів, які зможуть підтримувати мир і загальне процвітання своєї громади, країни і людства.