33

ПОЯСНЕННЯ: Хтось може подумати, що шлях ґ’яна-йоґи, філософських роздумів, провадить до безособистісного Брахмана, тоді як віддане служіння у свідомості Крішни поглиблює віру в Бога-Особу й відданість Йому. Але тут сказано, що як бгакті-йоґа, так і ґ’яна-йоґа призначені для досягнення одної мети    —    Бога-Особи. Послідовникам методу ґ’яна-йоґи той самий Бог-Особа здається чимось безособистісним. Як різні чуття по-різному сприймають один і той самий об’єкт, так і Верховний Господь здається безособистісним прихильникам умоглядних роздумів. На великій відстані гора скидається на хмару, і той, хто не має знання, може висловити здогад, що гора    —    це хмара. Насправді це не хмара, це велика гора. За допомогою авторитетів треба зрозуміти, що це хмароподібне громаддя    —    не хмара, а гора. Якщо підійти до гори ближче, перед очима замість хмари постане гора, покрита зеленню. А коли ми наблизимось до гори впритул, ми побачимо все розмаїття природи, яка її вкриває. Інший приклад, що ілюструє значення цього вірша,    —    це аналіз молока. Дивлячись на молоко, ми бачимо, що воно біле, коли ми його куштуємо, ми відчуваємо приємний смак. Доторкнувшись до нього, ми відчуваємо прохолоду, а понюхавши, відчуваємо приємний запах. За допомогою слуху ми дізнаємося, що це називається молоко. Досліджуючи молоко різними чуттями, ми приходимо до висновку, що це щось біле, щось смачне, щось запашне і т. д. Насправді, це молоко. Так само ті, хто намагається знайти Верховного Бога-Особу за допомогою умоглядних роздумів, можуть пізнати сяйво Його тіла, тобто безособистісний Брахман, ті, хто намагається знайти Верховного Бога-Особу за допомогою практики йоґи, можуть пізнати Його як локалізовану Наддушу, але ті, хто намагається прямо наблизитися до Верховної Істини за допомогою практики бгакті-йоґи, можуть побачити Його віч-на-віч як Верховну Особу.

В кінцевому підсумку мета всіх методів    —    це Верховна Особа. Людині, якій пощастило за допомогою вказівок священних писань повністю очиститися від матеріальної скверни, віддається Верховному Господу, зрозумівши, що Він вміщує в Собі все суще. Смак молока можна відчути тільки язиком, його не відчути очима, ніздрями чи вухами, і так само досконало пізнати Абсолютну Істину й насолодитися всім блаженством її природи можна тільки йдучи одним шляхом, шляхом відданого служіння. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті»: бгактй мм абгіджнті    —    якщо хтось хоче досконало пізнати Абсолютну Істину, йому треба взятися до відданого служіння. Звичайно, до кінця пізнати Абсолютну Істину не під силу нікому. Для безмежно малих живих істот це неможливо. Але найповнішого розуміння, можливого для живої істоти, можна досягнути тільки за допомогою відданого служіння, і ніяк інакше.

Йдучи різними викладеними в писаннях шляхами, можна досягнути безособистісного сяйва Верховного Бога-Особи. Трансцендентне блаженство, яке істота відчуває від пізнання безособистісного Брахмана чи від злиття з ним, дуже глибоке, тому що Брахман є ананта. Тад брахма нішкала анантам    —    брахмананда не має меж. Але можна досягнути чогось навіть вищого за це безмежне блаженство. Така природа Трансцендентного. Безмежне можна також перевершити, піднявшись на ще вищий рівень    —    досягнувши Крішни. Коли істота вступає в безпосередні стосунки з Крішною, смак і почуття, якими вона насолоджується у заснованих на відданому служінні взаєминах, не має собі рівних і перевершує навіть блаженство досягнення трансцендентного Брахмана. Тому Прабодгананда Сарасваті каже, що кайвал’я, блаженство пізнання Брахмана, поза сумнівом, дуже велике й викликає захоплення численних філософів, але відданому, який зрозумів, як насолоджуватися заснованими на відданому служінні взаєминами з Господом, це насолода безмежним Брахманом здається пекельним стражданням. Отож треба намагатися піднятися навіть над блаженством Брахмана, щоб увійти в стосунки з Крішною і мати змогу спілкуватися з Ним віч-на-віч. Розум становить осереддя всієї діяльності чуттів, а Крішну називають володарем чуттів, Хрішікешею. Треба зосередити розум на Хрішікеші, тобто Крішні, як це показав на своєму прикладі Махараджа Амбаріша (са ваі мана кша-падравіндайо). Бгакті    —    це основа всіх методів. Без бгакті ні ґ’яна-йоґа, ні аштанґа-йоґа не можуть привести до успіху, і поки людина не звернулася до Крішни, ніякі методи самоусвідомлення не приведуть її до найвищої мети.