No edit permissions for Ukrainian

42

бахір-джта-вірґйа
нта-чіттйа дійатм
нірматсарйа учайе
йасйха прейас прійа

бахі  —  до сторонніх речей; джта-вірґйа  —  той, хто розвинув відреченість; нта-чіттйа  —  чий розум вмиротворений; дійатм  —  це треба пояснювати; нірматсарйа  —  незаздрому; учайе  —  цілковито чистому; йасйа  —  кого; ахам  —  Я; прейасм  —  всього дорогого; прійа  —  найдорожчий.

Духовний вчитель повинен пояснювати цю науку тому, хто вважає Верховного Бога-Особу найдорожчим за все на світі, хто нікому не заздрить, цілковито чистий і розвинув відреченість від усього, що не пов’язане зі свідомістю Крішни.

ПОЯСНЕННЯ: Ніхто не може відразу ж піднятися до найвищого рівня відданого служіння. Слово бгакта в попередньому вірші стосується людини, яка ладна прийняти всі засоби очисної практики, для того щоб стати бгактою. Щоб стати відданим Господа, треба прийняти духовного вчителя і питатися в нього про те, як розвиватися у відданому служінні. Найголовніші з шістдесяти чотирьох елементів практики, які допомагають проґресувати у відданому служінні,    —    це служити відданим, щодня повторювати певну кількість святих імен, поклонятися Божеству, слухати «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад-ґіту» від особи, яка пізнала свою сутність, і жити у святому місці, де ніщо не перешкоджає відданому служінню. Того, хто присвятив себе цим п’яти найголовнішим формам практики, називають відданим.

Треба бути готовим віддавати належну шану духовному вчителю. Не слід заздрити своїм духовним братам. Навпаки, якщо хтось із духовних братів здобув глибше розуміння і вище піднявся у свідомості Крішни, його треба шанувати майже так само, як духовного вчителя, і радіти його ростові у свідомості Крішни. Відданий повинен завжди бути дуже приязним до людей, навчаючи їх свідомості Крішни, тому що це єдиний спосіб вирватися з лабет майі. Проповідь свідомості Крішни    —    це справжня доброчинність, тому що тільки так можна допомогти людям, які сильно потребують милості. Слово урӯшбгіратйа вказує на людину, яка вірно служить духовному вчителю. Духовному вчителю треба всіляко прислуговувати і догоджати. Діючи таким чином, відданий теж стає гідним отримати це знання. Слово бахір-джта-вірґйа вказує на людину, яка розвинула відреченість від усіх зовнішніх і внутрішніх матеріальних потягів. Вона повинна не лише зовні зректися діяльності, не пов’язаної зі свідомістю Крішни, але також внутрішньо відкинути матеріальний спосіб життя. Така людина ні до кого не повинна мати ворожих почуттів і має завжди піклуватися про інших, не лише людей, але й тих живих істот, які народилися в інших тілах. Слово учайе означає, що вона повинна бути чистою зовні і всередині. Щоб справді очистится, як зовнішньо, так і внутрішньо, треба постійно повторювати святе ім’я Господа, Харе Крішна чи Вішну.

Слово дійатм означає, що науку свідомості Крішни має давати духовний вчитель. Духовний вчитель не повинен приймати своїми учнями тих, хто не має потрібних для цього якостей. Не слід перетворювати духовну науку в ремесло і приймати учнів задля грошей. Істинний духовний вчитель мусить упевнитися, що людина, якій він збирається дати посвяту, справді посідає відповідні якості. Посвяту не можна давати недостойним особам. Духовний вчитель повинен виховувати своїй учнів так, щоб вони врешті-решт прийняли Верховного Бога-Особу як найдорожчу мету свого життя.

У цих двох віршах повністю пояснено якості відданого. Той, хто розвинув усі перелічені тут якості, вже піднявся на рівень відданого. А той, хто ще не розвинув у собі всіх цих якостей, треба повинен намагатися виховати їх у собі, щоб стати досконалим відданим.

« Previous Next »