42
йа пача-варшо ґуру-дра-вк-араір
бгіннена йто хдайена дӯйат
вана мад-деа-каро ’джіта прабгу
джіґйа тад-бгакта-ґуаі парджітам
йа — той, хто; пача-варша — п’ятирічний; ґуру-дра — дружини свого батька; вк-араі — гострими словами; бгіннена — глибоко ображений; йта — пішов; хдайена — із серцем; дӯйат — що сильно боліло; ванам — в ліс; мат-деа — за моїми настановами; кара — діючи; аджітам — непереможного; прабгум — Верховного Бога-Особу; джіґйа — подолав; тат — Його; бгакта — відданих; ґуаі — якостями; парджітам — переможеного.
Великий мудрець Нарада вів далі: Погляньте лише, як Дгрува Махараджа, ображений лихими словами своєї мачухи, пішов у ліс, коли йому було всього лиш п’ять років, і згідно з моїми настановами присвятив себе аскезі. Хоча Верховний Бог-Особа непереможний, Дгрува Махараджа завоював Його якостями, якими володіють віддані Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа непереможний. Ніхто не може подолати Господа. Але Він самохіть кориться якостям і любові Своїх відданих. Отак, Господь Крішна підкорився матері Яшоді, завойований її великою відданістю. Господу подобається коритися Своїм відданим. У «Чайтан’я-чарітамріті» сказано, що всі підносять Господу вишукані молитви, але ці молитви дають Господу меншу втіху, ніж слова відданих, які з чистих почуттів любові вичитують Йому, ніби Він залежить від них. Господь забуває Своє піднесене становище і охоче кориться Своєму чистому відданому. Дгрува Махараджа завоював Верховного Господа тим, що ще маленьким, п’ятирічним хлопчиком присвятив себе всім аскезам відданого служіння. Звичайно, він виконував віддане служіння під керівництвом великого мудреця, Наради. Це перший принцип відданого служіння: дау ґурв-райам. Насамперед треба прийняти істинного духовного вчителя. Якщо відданий вірно дотримується вказівок духовного вчителя, як Дгрува Махараджа дотримувався настанов Наради Муні, йому не важко буде здобути милість Господа.
Суть усіх якостей відданого — це безкорислива любов до Крішни. Досягнути цієї безкорисливої любові до Крішни можна просто слухаючи про Крішну. Господь Чайтан’я теж підтвердив цю істину: якщо людина, хоч би яке було її становище, смиренно слухає трансцендентні слова Крішни чи про Крішну, вона поступово розвиває безкорисливу любов до Крішни і цією любов’ю зовойовує Його, хоча Його не може перемогти ніщо й ніхто. Філософи-майаваді прагнуть злитися воєдино з Верховним Господом, але відданий досягає ще вищого становища. Відданий не лише стає якісно єдиний з Верховним Господом, але й стає або батьком, або матір’ю, або повелителем Господа. Арджуна теж, завдяки відданому служінню, отримав Господа Крішну як колісничого. Він наказував Господу: «Веди колісницю туди», — і Господь виконував його наказ. Існує теж багато інших прикладів того, як відданий досягає найвищого становища, завойовуючи непереможного.