46
кад-апатйа вара манйе
сад-апатйч чгуч падт
нірвідйета ґхн мартйо
йат-клеа-нівах ґх
кад-апатйам — поганий син; варам — ліпший; манйе — вважаю; сат-апатйт — від хорошого сина; учм — горя; падт — від джерела; нірвідйета — стаючи відреченим; ґхт — від домівки; мартйа — смертна людина; йат — через кого; клеа-нівах — як пекло; ґх — дім.
Далі цар став міркувати: Мати поганого сина ліпше, ніж мати хорошого, тому що хороший син посилює прив’язаність до домівки, а поганий — навпаки. Поганий син, перетворює дім на пекло, і тоді розумному чоловікові дуже легко відректися від такого дому.
ПОЯСНЕННЯ: Цар став обмірковувати про своє становище з погляду прив’язаності до матеріального дому й відреченості від нього. Прахлада Махараджа порівнює матеріальний дім до закинутого колодязя. Якщо людина падає в закинутий колодязь, звідти дуже важко вибратися, щоб почати життя заново. Прахлада Махараджа радить якомога швидше покинути цей темний колодязь сімейного життя й піти в ліс, щоб віддатися Верховному Богові-Особі. Ведична культура вважає, що покинути дім, прийнявши ванапрастгу і санн’ясу, — це обов’язок людини. Але люди так прив’язані до своїх домівок, що не бажають їх покидати аж до самої смерті. Отже, розглядаючи своє становище під кутом відреченості, цар Анґа вирішив, що поганий син дає чудову нагоду позбутися прив’язаності до сімейного життя. Він побачив у поганому сині свого друга, що допомагає йому відректися від дому. Врешті-решт кожен повинен навчитися позбуватися прив’язаностей до матеріального життя, тому, якщо поганий син своєю жахливою поведінкою допомагає сімейній людині піти з дому, то це слід вважати за благословення.