No edit permissions for Ukrainian

1

маітрейа увча
бгґв-дайас те мунайо
локн кшема-даріна
ґоптарй асаті ваі н
пайанта пау-смйатм

маітрейа увча  —  великий мудрець Майтрея вів далі; бгґу-дайа  —  на чолі з Бгріґу; те  —  всі вони; мунайа  —  великі мудреці; локнм  —  людей; кшема-даріна  —  що завжди дбали про добробут; ґоптарі  —  коли цар; асаті  —  коли був відсутній; ваі  —  певно; нм  —  всіх підданих; пайанта  —  зрозуміли; пау-смйатм  —  існування на рівні тварин.

Великий мудрець вів далі: Звитяжний Відуро, великі мудреці на чолі з Бгріґу, завжди дбали про добробут всіх людей. Коли вони побачили, що без царя Анґи захищати інтереси людей більше нікому, вони прийшли до висновку, що без правителя народ розпуститься і перестане дотримуватися будь-яких законів.

ПОЯСНЕННЯ: Треба звернути увагу на вжите в цьому вірші слово кшема-даріна, яке стосується тих, хто завжди дбають про добробут всіх людей. Великі мудреці на чолі з Бгріґу завжди думають про те, як допомогти всім людям всесвіту піднятися на духовний рівень. Вони вчать царів кожної планети завжди пам’ятати про цю найвищу мету життя, коли вони керують людьми. Великі мудреці давали керівнику держави, чи царю, поради, а він правив народом згідно з їхніми настановами. Коли цар Анґа зник, виконувати настанови мудреців було нікому. Через це піддані перестали звертати увагу на закони і настільки опустилися, що стали подібними до тварин. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (4.13), людське суспільство повинно бути розділеним на чотири класи, що відповідають якостям і діяльності людей. В кожному суспільстві мусить бути інтелектуальний клас, адміністративний клас, торговий та сільськогосподарський клас і робітничий клас. За сучасного демократичного ладу все поставлено догори ногами і тепер, всупереч усякій логіці, на адміністративні посади голосуванням вибирають шудр, або робітників. Нічого не знаючи про найвищу мету життя й керуючись власними забаганками, вони запроваджують закони, які не допомагають людям виконати своє життєве призначення, і внаслідок цього ніхто не відчуває щастя.

« Previous Next »