10
авйакта-вартмаіша ніґӯга-крйо
ґамбгіра-ведг упаґупта-вітта
ананта-мхтмйа-ґуаіка-дгм
птгу прачет іва савттм
авйакта — непроявлені; вартм — його задуми; еша — цей цар; ніґӯга — потаємні; крйа — свої дії; ґамбгіра — серйозні й нікому не відомі; ведг — звершення; упаґупта — тримаючи в таємниці; вітта — його скарбниця; ананта — безмежна; мхтмйа — слави; ґуа — хороших якостей; ека-дгм — єдиний притулок; птгу — цар Прітгу; прачет — Варуна, цар морів; іва — як; савта — приховане; тм — єство.
Співці вели далі: Ніхто не зможе проникнути в задуми царя. Його дії теж будуть сповнені дуже глибокого смислу, і ніхто не зможе дізнатися, як йому вдається досягати успіху в усіх своїх починаннях. Ніхто не знатиме, скільки багатств містить його скарбниця. Він буде вмістищем безмежної слави й хороших якостей, а його становище буде надійним і недоступним для чужих очей, як Варуна, морське божество, схований від усіх водою.
ПОЯСНЕННЯ: Кожен матеріальний елемент має своє панівне божество, і Варуна, або Прачета, — це панівне божество морів та океанів. Зовні здається, що моря й океани позбавлені життя, але той, хто знайомий з морською природою, добре знає, що в воді існують численні форми життя. Варуна — це цар підводного царства. Як ніхто не знає, що відбувається під морською поверхнею, так ніхто не знав задумів та заходів царя Прітгу, за допомогою яких він в усьому досягав успіху. Дипломатична діяльність царя Прітгу була сповнена дуже глибокого смислу. Він досягав успіху завдяки тому, що посідав безліч славетних якостей.
Треба відзначити вжите в цьому вірші слово упаґупта-вітта. Воно вказує на те, що ніхто не знав, скільки багатств ховала в собі скарбниця Махараджі Прітгу. З цього можна зробити висновок, що не лише царю, але й усім іншим варто надійно зберігати свої важкозароблені гроші, тримаючи в таємниці обсяг своїх статків, щоб належного часу їх можна було використати на хороші й корисні справи. Однак за Калі-юґи цар чи уряд не має надійно захищеної скрабниці, а в обігу знаходяться тільки паперові грошові знаки. Тому, коли настає скрутний час, уряд штучно збільшує кількість грошей, просто друкуючи паперові знаки, і ця інфляція призводить до надмірного росту цін на товари. Через це піддані опиняються в дуже ненадійному становищі. Отже, звичай зберігати гроші так, щоб ніхто не знав, де вони і скільки їх, існує з давніх-давен, тому що це робили ще за царювання Махараджі Прітгу. Як цар має право тримати в таємниці вміст своєї скарбниці, так і звичайні люди мають тримати в таємниці свій особистий заробіток. В цьому немає нічого поганого. Головне, щоб усі були виховані згідно з засадами варнашрама-дгарми і витрачали гроші тільки на хороші цілі.