ГЛАВА СІМНАДЦЯТА

1: Великий мудрець Майтрея вів далі: Так співці, прославляючи Махараджу Прітгу, радо описували його якості й подвиги. Коли вони закінчили, Махараджа Прітгу належно вшанував їх і підніс їм всілякі дарунки.

2: Тоді цар Прітгу віддав належну шану всім старійшинам громади брахманів та інших каст, своїм слугам, своїм радникам та жерцям, підданим, жителям свого міста, співвітчизникам, членам інших громад, своїм шанувальникам та всім іншим людям, глибоко задовольнивши їх усіх.

3: Відура запитав великого мудреця Майтрею: Дорогий брахмано, мати Земля може з’являтися в різних подобах, чому вона прибрала подобу корови? А також, коли цар Прітгу доїв її, хто був телям і яка була дійниця?

4: Поверхня Землі від природи місцями вища, а місцями нижча. Як цар Прітгу вирівняв її? А також чому цар небес, Індра, вкрав жертовного коня?

5: Великий святий цар, Махараджа Прітгу, отримав знання від Санат-кумари, найбільшого знавця Вед. Коли цар здобув знання і застосував його в практичному житті, як святий цар досягнув мети своїх бажань?

6–7: Прітгу Махараджа    —    це могутнє втілення енерґій Господа Крішни, тому будь-яка оповідь про його діяння завжди тішить слух і дарує щастя. Що ж до мене, то я завжди відданий тобі й Господу, якого називають Адгокшаджею. Тож, будь ласка, розкажи мені все пов’язане з царем Прітгу, що в образі сина царя Вени, доїв Землю, яка прибрала подобу корови.

8: Сута Ґосвамі вів далі: Коли Майтрея побачив натхнення Відури, що прагнув почути про діяння Господа Крішни в Його різних втіленнях, це теж надихнуло Майтрею, і він, дуже задоволений Відурою, похвалив його, а тоді став розповідати далі.

9: Великий мудрець Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, коли великі мудреці й брахмани коронували царя Прітгу й проголосили його опікуном підданих, в державі бракувало збіжжя. Його піддані від голоду були худими. Отож вони прийшли до царя й розповіли йому про своє становище.

10–11: Дорогий царю, як дерево, в дуплі якого палає вогонь, поступово засихає, ми згораємо від вогню голоду, що палає в наших животах. Ти захищаєш віддані тобі душі, а крім того, тебе поставили володарем, що дбає, аби ми всі мали можливість заробити на прожиток. Тому ми шукаємо в тебе притулку. Ти не лише цар, але й втілення Бога. Насправді, ти цар усіх царів. Ти можеш дати всім нам можливість добути засоби до існування, бо ти наш роботодавець. Отож, царю всіх царів, будь ласка, врятуй нас від голоду, справедливо забезпечивши всіх збіжжям. Будь ласка, подбай про нас, щоб ми не загинули від голоду.

12: Вислухавши ці скарги й побачивши, як бідують його піддані, цар Прітгу надовго замислився, шукаючи корінну причину такого становища.

13: Прийшовши до висновку, цар взяв у руки лук та стріли й націлився на Землю, ставши подібним до Господа Шіви, що в гніві може знищити весь світ.

14: Коли Земля побачила, що цар Прітгу натягнув лук і збирається вбити її своєю стрілою, вона від страху затремтіла й кинулася втікати, як лань, що мчить від переслідувача-мисливця. Злякавшись царя Прітгу, вона прибрала подобу корови й прудко побігла від нього.

15: Побачивши це, Махараджа Прітгу дуже розгнівався, а його очі стали червоні, як ранкове сонце. Поклавши стрілу на тятиву лука, він мчав за Землю в образі корови всюди, куди вона тільки бігла.

16: Земля в подобі корови бігла й туди, й сюди, і небесних планет, і до земних, але, хоч би куди вона бігла, цар мчався за нею, тримаючи в руках лук і стріли.

17: Як людина не здатна вирватися з жорстоких рук смерті, так Земля в подобі корови не могла врятуватися від рук сина Вени. Врешті-решт, згнітивши серце, перелякана Земля безпорадно повернулася до царя.

18: Звертаючись до великого й наділеного щасливою долею царя Прітгу як до знавця релігійних засад і притулку відданих, вона сказала: Будь ласка, пощади мене. Ти захисник усіх живих істот, і тепер ти цар цієї планети.

19: Земля в подобі корови далі зверталася до царевого сумління: Я дуже нещасна і не вчинила жодного гріха. Я не розумію, чому ти хочеш вбити мене. Тебе вважають за знавця всіх релігійних засад, чому ж ти тоді ставишся до мене з такою ворожістю й так прагнеш вбити жінку?

20: Навіть якщо жінка чинить якийсь гріх, ніхто з людей не піднімає на неї руку. Тому тобі, милостивий царю, це не личить і поготів, адже ти захисник всіх істот і добродійник всіх нещасних.

21: Земля в подобі корови вела далі: Дорогий царю, я подібна до міцного човна, на якому тримається вся світобудова. Якщо ти розіб’єш мене, як ти втримаєшся на поверхні води сам і не даси втонути своїм підданим?

22: Цар Прітгу відповів земній планеті: Дорога Земле, ти не коришся моїм наказам. В образі півбогині ти прийняла свою частку підношень і яґ’ях, які ми виконали, але у відповідь ти не родиш достатньо зерна. За це я мушу вбити тебе.

23: Хоча ти щодня їси зелену траву, твоє вим’я не наповнюється молоком і з тебе нічого не надоїш. Ти свідомо чиниш гріх, тому те, що ти прибрала подобу корови, не звільняє тебе від кари.

24: Ти втратила розум, бо, нехтуючи мої слова, ти не віддаєш насіння трав та збіжжя, яке колись створив Брахма і яке тепер сховане в тобі.

25: Тепер я своїми стрілами пошматую тебе і твоїм м’ясом нагодую голодних людей, що плачуть без зерна. Так я втішу нещасних жителів свого царства.

26: Цар може вбити кожного,    —    чи це чоловік, жінка, чи євнух,    —    хто з жорстокосердя дбає тільки про себе й не має співчуття до інших живих істот. Вбивство такої істоти не вважають навіть за вбивство.

27: Ти стала занадто пихата і майже зійшла з глузду. За допомогою своїх містичних сил ти прибрала подобу корови, але я своїми стрілами порубаю тебе на шматки в макове зерня, а всіх живих істот буду підтримувати за допомогою своєю містичної могутності.

28: Після цих слів Прітгу Махараджа став схожим на Ямараджу, всією своєю постаттю випромінював гнів. Він здавався втіленням гніву. Почувши його відповідь, Земля затремтіла і впокорилася йому, звертаючись до нього зі складеними долонями.

29: Земля сказала: Дорогий Господи, Верховний Боже-Особо, Твоє становище трансцендентне, але Своєю матеріальною енерґією за допомогою взаємодії трьох ґун матеріальної природи Ти поширюєш Себе в різні форми життя. На відміну від інших володарів, Ти завжди залишаєшся трансцендентним і не осквернюєшся матеріальним творінням, в якому відбувається різноманітна матеріальна діяльність. Ти вільний від омани, пов’язаної з матеріальною діяльністю.

30: Земля провадила далі: Дорогий Господи, матеріальний світ створив Ти, і ніхто інший. Це Ти створив проявлений космос і три матеріальні якості, а це означає, що це Ти створив мене, земну планету, пристановище всіх живих істот. Однак Ти завжди залишаєшся цілковито незалежним, Господи. Тепер, коли Ти стоїш переді мною, піднявши лук, щоб убити мене, скажи мені, хто може захистити мене і де мені шукати притулку.

31: На початку творення Ти Своєю незбагненною енерґією створив ці всі рухомі й нерухомі живі істоти. Тією самою енерґією Ти тепер збираєшся захищати живих істот. Насправді Ти найвищий захисник релігійних засад. Чому ж Ти так прагнеш убити мене, хоча я стою перед Тобою в образі корови?

32: Дорогий Господи, хоча Ти один, Своїми незбагненними енерґіями Ти поширюєш Себе в численні форми. За посередництвом Брахми Ти створив цей всесвіт. Отже, Ти    —    не хто інший, як Сам Верховний Бог-Особа. Тим, хто не має достатнього духовного досвіду, не збагнути Твоїх трансцендентних діянь, тому що їх покриває Твоя ілюзорна енерґія.

33: Дорогий Господи, Ти первісна причина, що Своїми енерґіями породжує матеріальні елементи, а також знаряддя дії (чуття), панівні божества, які виконують діяльність за допомогою чуттів, інтелект, его і все інше. Своєю енерґією Ти проявляєш весь проявлений космос, підтримуєш його, а тоді знищуєш. Тільки завдяки Твоїй енерґії все суще то проявляється, то зникає. Отже, Ти    —    Верховний Бог-Особа, причина всіх причин, і я шанобливо схиляюся перед Тобою.

34: Дорогий Господи, Ти ніколи не народжуєшся. Колись Ти в образі первинного вепра врятував мене з дна всесвітнього океану. Щоб підтримувати світ, Ти Своєю власною енерґією створюєш усі фізичні елементи, чуття і серце.

35: Дорогий Господи, так Ти колись врятував мене, піднявши з води, і після того Тебе стали прославляти як Дгарадгару    —    того, хто тримає всю Землю. Однак зараз Ти, прибравши подобу великого воїна, збираєшся вбити мене Своїми гострими стрілами. Але я подібна до човна, що тримається на поверхні води й підтримує на собі всіх інших.

36: Дорогий Господи, я теж творіння однієї з Твоїх енерґій, складеної з трьох матеріальних якостей, і тому Твої дії пантеличать мене. Навіть дії Твоїх відданих неможливо збагнути, а що вже казати за Твої розваги. Тому все дивує нас і здається нам суперечливим.