13
іті вйавасіто буддгй
праґхіта-арсана
сандадге віікга бгӯме
круддгас тріпура-х йатг
іті — так; вйавасіта — прийшовши до висновку; буддгй — інтелектом; праґхіта — взявши; арсана — лук; сандадге — поклав; віікгам — стрілу; бгӯме — на Землю; круддга — сердитий; трі-пура-х — Господь Шіва; йатг — як.
Прийшовши до висновку, цар взяв у руки лук та стріли й націлився на Землю, ставши подібним до Господа Шіви, що в гніві може знищити весь світ.
ПОЯСНЕННЯ: Цар Прітгу зрозумів, чому не вистачає збіжжя. Він прийшов до висновку, що люди тут не винні, бо вони виконують свої обов’язки без лінощів. Причина полягала в тому, що Земля не давала достатніх урожаїв. Це означає, що, коли все влаштовано належним чином, Земля може родити достатню кількість продуктів, але іноді, з тих чи інших причин, Земля відмовляється родити. Теорія про те, що із збільшенням людства продовольства починає не вистачати, не має під собою серйозних підстав. Існують інші причини, через які Земля може або давати дуже щедрі урожаї, або перестати родити зовсім. Цар Прітгу з’ясував справжню причину і відразу ж вдався до відповідних заходів.