29

ПОЯСНЕННЯ: Із царських розпоряджень Махараджі Прітгу Земля в образі корови зрозуміла, що цар    —    безпосередньо вповноважене втілення Верховного Бога-Особи. Це означало, що цар знає все    —    минуле, теперішнє і майбутнє і обдурити його неможливо. Цар Прітгу звинуватив Землю в тому, що вона ховає насіння всіх трав та злаків, і тому вона зібралася пояснити, як зробити, щоб це насіння знову проросло. Земля знала, що цар дуже гнівається на неї, і розуміла, що перед тим, як цар заспокоїться, їй не вдасться пояснити йому, що треба робити. Тому вона починає свою мову з того, що смиренно визнає себе за невід’ємну частку тіла Верховного Бога-Особи. Вона визнає, що різні форми тіл, які існують у матеріальному світі,    —    це лише різні частки велетенського тіла Всевишнього. Писання пояснюють, що нижчі планетні системи являють собою частину Його ніг, а вищі планетні системи являють собою частину Його голови. Господь творить матеріальний світ Своєю зовнішньою енерґією, що в певному розумінні невідмінна від Нього. Разом з тим, Господь не проявляється безпосередньо в зовнішній енерґії    —    Він завжди перебуває в духовній енерґії. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (9.10), майдгйакшеа практі    —    матеріальна природа діє під наглядом Господа.
Отже, Господь не прив’язаний до зовнішньої енерґії. В цьому вірші Земля називає Його ґуна-тм,«джерело трьох ґун матеріальної природи». Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (13.15), нірґуа ґуа-бгокт ча    —    хоча Господь не прив’язаний до зовнішньої енерґії, Він її повелитель. Це дуже легко зрозуміти за допомогою філософії Господа Чайтан’ї, яка проголошує Господа єдиним з Його творінням і одночасно відмінним (ачінт’я-бгедабгеда-таттва). Земля пояснює, що, хоча Господь зв’язаний з зовнішньою енерґією, Він залишається нірдгута    —    цілковито вільний від впливу її життєдіяльності.

Господь завжди перебуває у Своїй внутрішній енерґії, і тому в цьому вірші сказано: сварӯпа-анубгавена. Господь цілковито занурений у Свою внутрішню енерґію, однак знає все, що відбувається не тільки у внутрішній, але й у зовнішній енерґії. Так само відданий Господа, занурюючись у віддане служіння й не прив’язуючись до матеріального тіла, завжди перебуває в трансцендентному становищі. Шріла Рупа Ґосвамі каже, що відданий, повсякчасно заглиблений у віддане служіння Господу, завжди звільнений, незважаючи на матеріальне становище, в якому він перебуває. Якщо навіть відданий Господа може залишатися в трансцендентним, то Верховний Бог-Особа й поготів може залишатися зануреним у Свою внутрішню енерґію, не прив’язуючись до зовнішньої енерґії. Зрозуміти це зовсім неважко: як відданого не вводить в оману те, що відбувається з його матеріальним тілом, так і Господа ніколи не вводить в оману зовнішня енерґія матеріального світу. Матеріальне тіло не турбує відданого й не заважає йому служити Господу, хоча воно функціонує згідно з матеріальними умовами навколо нього і хоча в ньому циркулює п’ять різновидів повітря й виконують різноманітну діяльність численні органи: руки, ноги, язик, ґеніталії, анус тощо. Духовна душа, жива істота, яка повністю усвідомила своє становище, завжди повторює Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе і не переймається життєдіяльністю тіла. Хоча Господь зв’язаний з матеріальним світом, Він завжди занурений у Свою духовну енерґію і завжди непричетний до життєдіяльності матеріального світу.

Матеріальне тіло підвладне шістьом «хвилям буття», або явищам, притаманним матеріальному існуванню: голоду, спразі, смуткові, ілюзії, старості і смерті. Звільнена душа ніколи не переймається цими шістьма явищами, що супроводжують життя тіла. Верховний Бог-Особа, всемогутній владика всіх енерґій, має певний зв’язок із зовнішньою енерґією, але Він завжди вільний від впливу її діяльності в матеріальному світі.