5

ПОЯСНЕННЯ: У вайшнавізмі існує чотири сампрадаї, чи ланцюги учнівської спадкоємності. Одна сампрадая бере початок від Господа Брахми, одна    —    від богині щастя, одна    —    від Кумар на чолі з Санат-кумарою, а одна    —    від Господа Шіви. Ці чотири лінії учнівської спадкоємності існують і нині. Як продемонстрував цар Прітгу, той, хто серйозно бажає здобути трансцендентне ведичне знання, повинен прийняти ґуру, духовного вчителя, який належить до однієї з цих чотирьох ліній. Писання проголошують, що так звана мантра, не отримана в одній з цих сампрадай, не матиме дії за Калі-юґи. Нині з’явилося багато сампрадай, які не спираються ні на який авторитет і які пантеличать людей, даючи їм неавторитетні мантри. Негідники, що складають ці так звані сампрадаї, не дотримуються ведичних засад та приписів. Хоча вони прив’язані до всілякої гріховної діяльності, вони дають людям свої мантри і заводять їх на манівці. Однак наділені розумом люди знають, що такі мантри не мають ніякої сили, і тому не підтримують такі неавторитетні духовні рухи. Люди повинні стерегтися таких фальшивих сампрадай. Нещасні люди цієї епохи, мріючи здобути якісь можливості для задоволення чуттів, йдуть за мантрами до цих так званих сампрадай. Однак Прітгу Махараджа показав своїм прикладом, що знання треба шукати в авторитетній сампрадаї. Тому Прітгу Махараджа прийняв своїм духовним вчителем Санат-кумару.