6–7
йач чнйад апі кшасйа
бгавн бгаґавата прабго
рава сураваса пуйа
пӯрва-деха-катграйам
бгактйа ме ’нурактйа
тава чдгокшаджасйа ча
вактум архасі йо ’духйад
ваінйа-рӯпеа ґм імм
йат — які; ча — і; анйат — інші; апі — певно; кшасйа — Крішни; бгавн — твоя милість; бгаґавата — Верховного Бога-Особи; прабго — могутнього; рава — славетні діяння; су-раваса — про якого дуже приємно слухати; пуйам — праведні; пӯрва-деха — Його попереднього втілення; катг-райам — пов’язане з розповіддю; бгактйа — відданому; ме — мені; анурактйа — дуже уважному; тава — тебе; ча — і; адгокшаджасйа — Господа, якого називають Адгокшаджею; ча — також; вактум архасі — будь ласка, розкажи; йа — той, хто; адухйат — доїв; ваінйа-рӯпеа — в образі сина царя Вени; ґм — Землю в подобі корови; імм — цю.
Прітгу Махараджа — це могутнє втілення енерґій Господа Крішни, тому будь-яка оповідь про його діяння завжди тішить слух і дарує щастя. Що ж до мене, то я завжди відданий тобі й Господу, якого називають Адгокшаджею. Тож, будь ласка, розкажи мені все пов’язане з царем Прітгу, що в образі сина царя Вени, доїв Землю, яка прибрала подобу корови.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна відомий як аватрі, або «той, з кого походять усі втілення». У «Бгаґавад-ґіті» (10.8) Господь Крішна каже: аха сарвасйа прабгаво матта сарва правартате — «Я джерело всіх духовних і матеріальних світів. Все постає з Мене». Отже, Господь Крішна — це джерело кожної істоти. Що ж до матеріального світу, то і Господь Брахма, і Господь Вішну, і Господь Шіва постають із Крішни. Ці три втілення Крішни відомі як ґуна-аватари. Матеріальним світом керують три ґуниматеріальної природи, і Господь Вішну, Господь Брахма та Господь Шіва наглядають, відповідно, за ґуноюдобра, ґуною пристрасті та ґуною невігластва. Махараджа Прітгу — це теж втілення якостей Господа Крішни, а саме Його здатності правити зумовленими душами.
Дуже важливим у цьому вірші є слово адгокшаджа, яке означає «недосяжний для сприйняття матеріальних чуттів». Нікому не пізнати Верховного Бога-Особу за допомогою умоглядних роздумів. Людині з бідним запасом знань ніколи не зрозуміти Верховного Бога-Особу. За допомогою матеріальних чуттів можна прийти лише до безособистісних уявлень про Господа, і тому Його називають Адгокшаджею.