ГЛАВА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА

1: Великий мудрець Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, в місці, де річка Сарасваті несе свої води на схід, цар Прітгу почав проводити сто жертвопринесень коня. Цю місцевість, що належить до володінь Сваямбгув Ману, називають Брахмавартою.

2: Коли могутній Індра, цар райських планет, побачив це, він подумав, що цар Прітгу збирається перевершити його в корисливій діяльності, і тому не міг спокійно дивитися на пишні й урочисті жертвопринесення царя Прітгу.

3: Верховний Бог-Особа, Господь Вішну, присутній у кожному серці як Наддуша. Він володіє всіма планетами і насолоджується плодами всіх жертвопринесень. На жертвопринесеннях царя Прітгу Він був присутній особисто.

4: Коли Господь Вішну з’явився на місці жертвопринесення, Його супроводжували Господь Брахма, Господь Шіва та головні панівні божества всіх планет, а також їхні послідовники. Коли Господь Вішну постав перед учасниками жертвопринесення, жителі Ґандгарвалоки, великі мудреці та жителі Апсаралоки стали підносити Йому славу.

5: З Господом прийшли жителі Сіддгалоки та Від’ядгаралоки, всі нащадки Діті разом з демонами та якшами. Також Його супроводжували найголовніші з Його супутників, Сунанда й Нанда.

6: Разом з Господом Вішну на це велике жертвопринесення прийшли також великі віддані, завжди занурені в служіння Верховному Богові-Особі, а також великі мудреці    —    Капіла, Нарада й Даттатрея, разом з володарями містичних сил та Санака-кумарою.

7: Дорогий Відуро, на тому великому жертвопринесенні вся земля стала подібною до дійної кама-дгену. Таким чином завдяки виконанню яґ’ї були забезпечені всі насущні потреби людей.

8: Річки принесли всі смаки: солодкий, гострий, кислий тощо,    —    а величезні дерева щедро постачали фрукти й мед. Корови, наївшись зеленої трави,  забезпечували людей достатньою кількістю молока, йоґурту, пряженого масла та інших продуктів.

9: Населення й панівні божества всіх планет теж принесли всілякі дари царю Прітгу. Океани й моря наповнилися коштовними самоцвітами та перлинами, а гори    —    мінералами, які годилися на добрива. В кожного було досить їжі всіх чотирьох різновидів.

10: Цар Прітгу повністю покладався на Верховного Бога-Особу, якого називають Адгокшаджею. З милості Верховного Господа цар Прітгу завдяки своїм численним жертвопринесенням досягнув надлюдського багатства й могутності. Однак цар райських планет, Індра, не міг спокійно дивитися на його багатство і спробував перешкодити йому.

11: Коли Прітгу Махараджа проводив останнє жертвопринесення коня [ашвамедга-яґ’ю], цар Індра, зробившись для всіх невидимим, через велику заздрість до царя Прітгу вкрав жертовного коня.

12: Коли цар Індра крав коня, він перебрався в шати звільненої особи. Це було шахрайство, бо таким чином він облудно видавав себе за праведну людину. Коли перебраний Індра віддалявся в космічному просторі, великий мудрець Атрі побачив його і зрозумів, що відбувається.

13: Коли син царя Прітгу дізнався від Атрі про витівку царя Індри, він дуже розгнівався й, гукаючи: «Стій! Стій!», кинувся наздоганяти Індру, щоб убити його.

14: Цар Індра облудно вбрався в шати санн’ясі, зав’язавши волосся в косу і вимастивши тіло попелом. Побачивши ці шати, син царя Прітгу подумав, що Індра    —    це релігійна людина, праведний санн’ясі, і тому не випустив у нього свою стрілу.

15: Побачивши, що Індра обдурив сина царя Прітгу і той вирішив не вбивати його, Атрі Муні знову закликав царевича вбити райського царя. Атрі Муні вважав, що Індра, перешкодивши жертвопринесенню царя Прітгу, став найницішим з усіх півбогів.

16: Почувши це, внук царя Вени відразу ж кинувся за Індрою, що чимдуж тікав у небі. Розгніваний царевич мчав за Індрою, як цар яструбів гнався за Раваною.

17: Коли Індра побачив, що син Прітгу женеться за ним, він скинув з себе личину святої людини і, залишивши коня, зник в одну мить, а великий герой, син Махараджі Прітгу, привів коня назад на місце жертвопринесення, яке проводив його батько.

18: Дорогий Відуро, коли великі мудреці побачили чудесну звитягу сина царя Прітгу, вони одностайно вирішили назвати його іменем Віджіташва.

19: Дорогий Відуро, Індра, бувши царем райських планет і тому дуже могутнім, створив на місці жертвопринесення непроглядну темряву і знову забрав коня, припнутого золотим ланцюгом до дерев’яного пристрою, на якому приносили в жертву тварин.

20: Великий мудрець Атрі знову показав синові царя Прітгу, як Індра втікає в небі, і великий герой, знову кинувся за ним. Але коли він побачив, що Індра вбраний в одяг санн’ясі і тримає в руках посох з черепом вгорі, він вирішив не вбивати його.

21: Великий мудрець Атрі знову підказав синові царя Прітгу, що йому треба робити, і тоді той у великому гніві поклав стрілу на тятиву свого лука. Побачивши це, цар Індра відразу ж скинув личину санн’ясі і, залишивши коня, зробився невидимим.

22: Великий герой, Віджіташва, син царя Прітгу, знову забрав коня й повернувся на місце жертвопринесення, яке виконував його батько. Від того часу певна категорія людей, вбогих на розум, стала вбиратися в одяг псевдосанн’ясі, який запровадив цар Індра.

23: Всі зовнішні форми зреченості, які Індра прибирав, бажаючи вкрасти коня, символізують філософію атеїзму.

24–25: Таким чином цар Індра, для того щоб вкрасти коня під час жертвопринесення цар Прітгу, прийняв кілька форм санн’яси. Деякі санн’ясі ходять голими, деякі вбираються в червоний одяг і називають себе капаліками, але їхня зовнішність тільки свідчить про їхню гріховність. Ці так звані санн’ясі, дотримуючись філософії атеїзму і вміючи красномовно арґументувати свої твердження, дуже подобаються гріховним людям. Однак слід розуміти, що вони тільки видають себе за релігійних людей, але насправді такими не є. На жаль, спантеличені люди вважають їх за релігійних діячів і, приваблюючись до них, занапащають себе.

26: Побачивши, як Індра запроваджує такі облудні форми санн’яси, Махараджа Прітгу, що прославився своєю силою, взяв у руки лук і стріли, щоб самому вбити Індру.

27: Коли жерці й усі інші побачили, що Махараджа Прітгу в великому гніві налаштувався вбити Індру, вони попрохали його: О велика душе, не вбивай його, бо під час жертвопринесення можна вбивати тільки жертовних тварин. Такий припис шастри.

28: Дорогий царю, Індра вже втратив свою колишню силу, спробувавши перешкодити твоєму жертвопринесенню. Ми прикличемо його сюди ведичними мантрами, які ще не були використані, і він неодмінно постане перед нами. Тоді, силою наших мантр, ми вкинемо його в вогонь, тому що він твій ворог.

29: Дорогий Відуро, давши царю цю пораду, жерці, що виконували жертвопринесення, стали у великому гніві прикликати Індру, царя райських планет. Коли вони вже збиралися офірувати узливання у вогонь, раптом з’явився Господь Брахма і заборонив їм приносити цю жертву.

30: Господь Брахма сказав їм: Дорогі жерці, ви не повинні вбивати Індру, царя райських планет. Це не входить до ваших обов’язків. Знайте, що Індра майже не поступається Верховному Богові-Особі. Він один з наймогутніших помічників Бога-Особи. Приносячи жертви, ви намагаєтесь задовольнити півбогів, але ви повинні розуміти, що ці всі півбоги являють собою частки Індри, царя райських планет. Тому хіба можна вбивати його під час такого великого жертвопринесення?

31: Намагаючись розладнати велике жертвопринесення Махараджі Прітгу, цар Індра вдався до таких засобів, які в майбутньому призведуть до знищення чистого шляху релігії. Зважте на те, що, якщо ви далі будете боротися з ним, він знову надуживатиме своєю могутністю і запроваджуватиме ще інші форми безбожництва.

32: «Нехай Махараджа Прітгу прославиться як той, хто виконав дев’яносто дев’ять жертвопринесень»,    —    підсумував Господь Брахма. Звертаючись до Махараджі Прітгу Господь Брахма сказав: «Ти досконало знаєш шлях, який провадить до звільнення, тож навіщо тобі далі виконувати жертвопринесення?»

33: Господь Брахма вів далі: Щасти вам обом, адже і ти, і цар Індра    —    частки Верховного Бога-Особи. Тому не гнівайся на царя Індру, що невідмінний від тебе.

34: Дорогий царю, не турбуйся й не хвилюйся через те, що Провидіння не дало тобі належно виконати твої жертвопринесення. Будь ласка, зваж на мої слова. Ми повинні завжди пам’ятати, що не слід сумувати через те, що стається з волі Провидіння. Чим більше ми намагаємося подолати такі несприятливі обставини, тим більше ми занурюємося в морок матеріалістичної свідомості.

35: Господь Брахма вів далі: Припини це жертвопринесення, тому що вони спонукали Індру покласти початок численним формам безбожництва. Зрозумій, що навіть півбоги мають багато недостойних бажань.

36: Поглянь, як Індра, цар райських планет, намагався перешкодити жертвопринесенню, крадучи жертовного коня. Людський загал, приваблений такою спокусливою можливістю, вслід за ним підхопить цей гріховний спосіб дій.

37: О царю, сину царя Вени, ти часткове поширення Господа Вішну. Через неправедну діяльність царя Вени релігія зникла в цьому світі, і тоді, з огляду на потреби часу, з’явився ти, як втілення Господа Вішну. Ти з’явився з тіла царя Вени для того, щоб врятувати релігійні засади.

38: Захисниче людей, будь ласка, зваж на мету, з якою Господь Вішну послав тебе як втілення. Безбожні засади, які породив Індра,    —    це мати численних облудних релігій. Будь ласка, негайно поклади край цьому шарлатанству.

39: Великий мудрець Майтрея вів далі: Отримавши таку пораду від верховного вчителя, Господа Брахми, цар Прітгу відмовився від свого рішучого наміру завершити яґ’ю і, виявляючи велику прихильність до Індри, уклав з ним мир.

40: Після того Прітгу Махараджа зробив омовіння, яким заведено завершувати яґ’ю. Півбоги, дуже задоволені його славетними звершеннями, дарували йому свої найліпші побажання й благословення.

41: Відначальний цар, Прітгу, з великою повагою щедро винагородив брахманів, що були присутні на жертвопринесенні. Глибоко задоволені, всі брахмани від щирого серця благословили царя.

42: Всі великі мудреці й брахмани сказали: Могутній царю, на твоє запрошення сюди прийшли всі категорії живих істот. Сюди прийшли жителі Пітрілоки, райських планет, а також великі мудреці та звичайні люди. Всі вони дуже задоволені твоїм ставленням до них і твоїми дарунками.