No edit permissions for Ukrainian

12

там атрір бгаґавн аікшат
тварама віхйас
муктам іва пкгаа
йо ’дгарме дгарма-вібграма

там  —  царя Індру; атрі  —  мудрець Атрі; бгаґавн  —  наймогутнійши; аікшат  —  зумів побачити; тварамам  —  що швидко рухався; віхйас  —  в космічному просторі; муктам іва  —  як звільнена особа; пкгаам  —  шарлатана; йа  —  хто; адгарме  —  за неправедність; дгарма  —  релігійність; вібграма  —  плутаючи.

Коли цар Індра крав коня, він перебрався в шати звільненої особи. Це було шахрайство, бо таким чином він облудно видавав себе за праведну людину. Коли перебраний Індра віддалявся в космічному просторі, великий мудрець Атрі побачив його і зрозумів, що відбувається.

ПОЯСНЕННЯ: Іноді вжите в цьому вірші слово пкгаа вимовляють як пшаа. Обидва ці слова вказують на шарлатана, який видає себе за релігійну людину, хоча насправді він затятий грішник. Індра вдягнув шафрановий одяг, щоб обдурити інших. Шафрановим одягом часто зловживають всілякі шарлатани, що видають себе за звільниних осіб чи за втілення Бога і таким чином дурять людей. Як ми вже не раз зазначали, зумовлена душа схильна обманювати. Отож цю якість можна бачити навіть в таких особах, як цар Індра. Очевидно, що навіть цар Індра не вільний від матеріальної скверни. Тому в цьому вірші сказано: муктам іва, тобто «наче звільнена особа». Своїм шафрановим одягом санн’ясі оголошує всьому світому, що він зрікся будь-якої матеріальної діяльності і повністю присвятив себе служінню Господу. Занурений у служіння відданий    —    це справжній санн’ясі, або звільна особа. У «Бгаґавад-ґіті» (6.1) сказано:

анріта карма-пгала
крйа карма кароті йа
са саннйсі ча йоґі ча
на ніраґнір на чкрійа

«Хто не прив’язаний до плодів своєї роботи і хто працює згідно зі своїм обов’язком, той перебуває на зреченому ступені життя і є справжній містик, а не той, хто не розпалює вогню і не виконує ніякої роботи».

Іншими словами, справжній санн’ясі та йоґ    —    це той, хто офірує плоди свої діяльності Верховному Богові-Особі. Шарлатани в шатах санн’ясі та йоґів існували з часів жертвопринесення Прітгу Махараджі. Першим, хто нерозумно поклав початок цьому шахрайству, був цар Індра. Бувають часи, коли це шахрайство набирає великого розмаху, а бувають часи, коли це не так поширено. Санн’ясі повинен бути дуже обережним, бо, як зазначає Господь Чайтан’я, саннйсіра алпа чгідра сарва-локе ґйа    —    найменший прогріх, яким заплямував себе санн’ясі, люди роздмухають у великий скандал (Ч.-ч. Мадг’я, 12.51). Тому сан санн’ясі можна приймати тільки дуже щирим і серйозним відданим. Цей сан не слід використовувати як засіб дурити людей. За епохи Калі санн’ясу ліпше не приймати, бо за цієї епохи людину підстерігають дуже сильні спокуси. Тільки той, хто досягнув великих висот у духовному знанні, може думати про санн’ясу. Цей сан не можна використовувати для того, щоб добувати собі засоби до життя чи задовольняти якісь свої матеріальні потреби.

« Previous Next »