27
там твіджа акра-вадгбгісандгіта
вічакшйа душпрекшйам асахйа-рахасам
ніврайм сур ахо мах-мате
на йуджйате ’трнйа-вадга прачодітт
там — царя Прітгу; твіджа — жерці; акра-вадга — вбивство царя райських планет; абгісандгітам — що готувався; вічакшйа — помітивши; душпрекшйам — на якого важко було дивитися; асахйа — нестерпна; рахасам — чия жвавість; ніврайм су — заборонили; ахо — о; мах-мате — велика душе; на — не; йуджйате — годиться тобі; атра — на місці жертвопринесення; анйа — інших; вадга — вбивати; прачодітт — відповідно до вказівок писань.
Коли жерці й усі інші побачили, що Махараджа Прітгу в великому гніві налаштувався вбити Індру, вони попрохали його: О велика душе, не вбивай його, бо під час жертвопринесення можна вбивати тільки жертовних тварин. Такий припис шастри.
ПОЯСНЕННЯ: Жертовних тварин убивали не задля вбивства. Це робили для того, щоб перевірити точність вимови ведичних мантр, а тварина, офірована в жертовний вогонь, поверталася до життя. Під час жертвопринесення, призначеного для задоволення Господа Вішну, не можна нікого вбивати. Тому як Махараджа Прітгу міг вбити Індру, якому насправді поклоняються під час яґ’ї і якого вважають за частку Верховного Бога-Особи? З огляду на це жерці попрохали царя Прітгу не вбивати його.