16

ПОЯСНЕННЯ: Існують різні типи трансценденталістів: ґ’яні, чи імперсоналісти, йоґи-містики і, звичайно, всі віддані Верховного Бога-Особи. Однак Кумари були колись і йоґами, і ґ’яні, а тепер, врешті-решт, стали бгактами. Спочатку вони були імперсоналістами, але з часом вдалися до відданого служіння. Тому їх вважають за найліпших трансценденталістів. Віддані    —    це представники Верховного Бога-Особи. Щоб піднести зумовлені душі й відродити в них їхню первинну свідомість, віддані мандрують усім всесвітом і навчають зумовлені душі науки свідомості Крішни. Найліпших відданих називають атмават, або тими, хто повністю пізнав Верховну Душу. Верховний Бог-Особа в образі Параматми перебуває в серці кожного, допомагаючи кожному піднятися на рівень свідомості Крішни. Тому Його називають атма-бгавана.Верховний Бог-Особа завжди намагається наділити індивідуальну душу інтелектом, за допомогою якого вона змогла б зрозуміти Його. Він завжди перебуває поряд із індивідуальною душею, наче друг, що сидить біля свого друга. Він дає всім живим істотам можливість діяти так, як вони бажають.

Слово тмаватм має велике значення в цьому вірші. Існує три категорії відданих: каніштга-адгікарі, мадг’яма-адгікарі і уттама-адгікарі, або неофіт, проповідник і маха-бгаґавата, відданий дуже високого рівня. Піднесений відданий досконало знає всі істини Вед. Саме завдяки цьому він стає відданим. Він не лише сам переконаний в тому, що мета життя    —    це віддане служіння, але спроможний також переконувати в цьому інших, наводячи докази з Вед. Піднесений бачить усі інші живі істоти як невід’ємні частки і не проводить відмінностей між ними. Мадг’яма-адгікарі (проповідник) теж добре знається на шастрах і може переконувати інших, але він розрізняє між сприятливими обставинаи і несприятливими. Іншими словами, мадг’яма-адгікарі уникає демонічних істот. Що ж до каніштга-адгікарі, то він не дуже знається на шастрах, але має повну віру в Верховного Бога-Особу. Однак Кумари були маха-бгаґавати,тому що стали відданими після того, як глибоко пізнали природу Абсолютної Істини і повністю збагнули суть Вед. У «Бгаґавад-ґіті» Господь підтверджує, що існує багато категорій відданих, але з них усіх Йому найдорожчий той відданий, який досконало пізнав суть Вед.

Кожен має своє уявлення про найвищу мету, якої він намагається досягнути. Кармі, перебуваючи на рівні тілесної концепції життя, намагаються дістати якомога більше чуттєвої насолоди. Ґ’яні уявляють собі досконалість як злиття з сяйвом Господа. Але для відданого досконалість полягає в тому, щоб проповідувати славу Верховного Бога-Особи по всьому світі. Отже, віддані    —    це справжні представники Верховного Господа, і тому, мандруючи всім світом, вони уособлюють в собі Нараяну, адже вони завжди несуть Нараяну у своєму серці і проповідують Його славу. Представник Нараяни майже нічим не поступається Самому Нараяні, хоча він не повинен думати, як майаваді, що Він став Нараяною. Звичайно майаваді звертаються до санн’ясі як до Нараяни. Вони гадають, що, просто прийнявши санн’ясу, людина стає рівною Нараяні або стає Самим Нараяною. Як пояснює Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура, вайшнави дивляться на це інакше:

За вайшнавсьою філософією відданий майже нічим не поступається Нараяні не тому, що став Нараяною, а тому, що став найдовіренішим слугою Нараяни. Такі піднесені особи задля добра людського загалу беруть на себе роль духовних вчителів. Такого духовного вчителя, що проповідує славу Нараяни, треба вважати невідмінним від Нараяни, шануючи його так само, як Нараяну.