25
харер мухус татпара-кара-пӯра-
ґубгідгнена віджмбгамай
бгактй хй асаґа сад-асатй антмані
сйн нірґуе брахмаі чджас раті
харе — Верховного Бога-Особи; муху — постійно; тат-пара — у зв’язку з Верховним Богом-Особою; кара-пӯра — прикраса для вух; ґуа-абгідгнена — обговорення трансцендентних якостей; віджмбгамай — розвитком свідомості Крішни; бгактй — відданістю; хі — певно; асаґа — неосквернений; сат-асаті — в матеріальному світі; антмані — на противагу духовному знанню; сйт — повинно бути; нірґуе — в трансцендентному; брахмаі — в Верховному Господі; ча — і; аджас — легко; раті — прив’язаність.
Відданий повинен поступово поглиблювати своє віддане служіння, постійно слухаючи про трансцендентні якості Верховного Бога-Особи. Оповіді про Господні розваги схожі на оздобу, яка прикрашає вуха відданих. Виконуючи віддане служіння і долаючи матеріальні якості, можна без труднощів закріпитися на трансцендентному рівні і завжди залишатися зосередженим на Верховному Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш підтверджує дієвість методів відданого служіння, тобто слухання оповідей про Господа. Відданий не бажає слухати нічого іншого, крім описів духовної діяльності чи розваг Верховного Бога-Особи. Свою схильність до відданого служіння можна поглибити слухаючи «Бгаґавад-ґіту» і «Шрімад-Бгаґаватам» від свідомих своєї істинної сутності душ. Чим більше ми слухаємо тих, хто оволодів духовним знанням, тим більше ми проґресуємо в відданому служінні. А чим більше ми проґресуємо в відданому служінні, тим більшу відреченість від матеріального світу ми розвиваємо. А чим більшу відреченість від матеріального світу ми розвиваємо, як пояснює Господь Чайтан’я Махапрабгу, тим більше ми прив’язуємося до Верховного Бога-Особи. Тому відданий, який справді хоче досягнути вищих рівнів відданого служіння й повернутися додому, до Бога, повинен позбутися потягу задовольняти чуття і спілкуватися з людьми, яких цікавлять гроші й чуттєві насолоди. Саме цього вчить нам Господь Чайтан’я Махапрабгу:
нішкічанасйа бгаґавад-бгаджанонмукгасйа
пра пара джіґамішор бгава-сґарасйа
сандарана вішайім атга йошіт ча
х ханта ханта віша-бгакшаато ’пй асдгу
(Ч.—ч. Мадг’я 11.8)
«Тому, хто серйозно бажає перетнути океан матерії і без матеріальних мотивів присвятити себе трансцендентному любовному служінню Господеві, дивитися на матеріаліста, зануреного в чуттєві насолоди, чи на жінку таких самих інтересів гірше, аніж самохіть випити отрути».
Імперсоналісти і наймані читці «Бгаґаватам», які переважно підтримують демонічну теорію про те, що касту людини визначає її походження, дають своє тлумачення вжитому тут слову брахмаі. Вони кажуть, що брахмаі означає «в безособистісному Брахмані». Але вжиті поряд слова бгактй і ґубгідгненане дають ніяких підстав для такого висновку. Згідно з імперсоналістами в безособистісному Брахмані немає ніяких трансцендентних якостей. Отже, слово брахмаі означає «у Верховному Богові-Особі». Крішна — це Верховний Бог-Особа, як каже Арджуна в «Бгаґавад-ґіті». Тому слово брахма насамперед стосується Крішни, а не безособистісного сяйва Брахмана. Брахметі парамтметі бгаґавн іті абдйате (Бгаґ. 1.2.11). Брахман, Параматма і Бгаґаван усі разом являють собою Брахман, але коли слово брахман
трапляється в одному контексті зі словом бгакті чи там, де йдеться про пам’ятування трансцендентних якостей, воно вказує на Верховного Бога-Особу, а не на безособистісний Брахман.