28
тмнам індрійртга ча
пара йад убгайор апі
сатй айа упдгау ваі
пумн пайаті ннйад
тмнам — душу; індрійа-артгам — для задоволення чуттів; ча — і; парам — трансцендентну; йат — що; убгайо — обоє; апі — певно; саті — перебуваючи; айе — матеріальні бажання; упдгау — позначення; ваі — певно; пумн — людина; пайаті — бачить; на анйад — не інакше.
Коли душа живе для задоволення чуттів, в неї виникають численні бажання, і вона приймає всілякі позначення. Але коли вона перебуває на трансцендентному рівні, її більше цікавить тільки одне — задоволення бажань Господа.
ПОЯСНЕННЯ: Коли духовна душа підпадає під вплив матеріальних бажань, вона покривається також оманними позначеннями, пов’язаними з її тілом. Через це вона починає вважати себе за тварину, людину, півбога, птаха, звіра і т. д. Під впливом оманного его вона в своїй ілюзії ототожнює себе з тим, чим вона не є. Покрита матеріальними бажаннями, вона розрізняє між матерією і духом. Проте коли людина позбувається оманних позначень, для неї зникає різниця між матерією і духом. На цьому рівні вона бачить тільки дух. Поки істоту покривають матеріальні бажання, вона вважає себе повелителем і володарем насолоди. Її дії присвячені задоволенню чуттів, і вона стає жертвою пут матеріальної двоїстості, щастя і страждання. Але коли вона звільняється від цієї концепції життя, вона перестає ототожнювати себе з зовнішніми позначеннями і бачить в усьому духовну природу, тому що все пов’язане з Верховним Господом. Це пояснює Шріла Рупа Ґосвамі у «Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.2.255):
ансактасйа вішайн
йатгрхам упайуджата
нірбандга кша-самбандге
йукта ваірґйам учйате
Звільнена особа не має жодних прив’язаностей до матеріальних речей чи до задоволення чуттів. Він розуміє, що все суще пов’язане з Верховним Богом-Особою і повинне служити Йому. Тому вона ні від чого не відмовляється. Парамахамсі немає потреби від чогось відрікатися, бо він знає якусе можна використати в служінні Господу. Первинна природа всього сущого духовна, нічого матеріального немає. У «Чайтан’я-чарітамріті» (Мадг’я 8.247) теж сказано, що маха-бгаґавата, дуже піднесений відданий, не бачить нічого матеріального:
стгвара-джаґама декге, н декге тра мӯрті
сарватра хайа ніджа іша-дева-спгӯрті
Хоча він бачить дерева, гори та інших живих істот, які рухаються в цьому світі, усе це він бачить як творіння Верховного Господа і за кожних обставин бачить тільки творця, а не Його творіння. Іншими словами, він більше не розрізняє між творінням і творцем. Він у всьому бачить тільки Верховного Бога-Особу. Він бачить Крішну у всьому і все в Крішні. В цьому полягає єдність усього сущого.