29
німітте саті сарватра
джалдв апі пӯруша
тмана ча парасйпі
бгід пайаті ннйад
німітте — через причини; саті — бувши; сарватра — всюди; джала-дау апі — вода й інші дзеркальні поверхні; пӯруша — особа; тмана — себе; ча — і; парасйа апі — іншого; бгідм — різницю; пайаті — бачить; на анйад — немає іншої причини.
Лише через вплив різних зовнішніх причин людина бачить різницю між собою та іншими, хоча це така сама різниця, як відмінність між відображеннями одного й того самого тіла у воді, олії та дзеркалі.
ПОЯСНЕННЯ: Духовна душа одна — Верховний Бог-Особа. Він проявляється в поширеннях свамша і вібгіннамша. Джіви — це поширення вібгіннамша, а різні втілення Верховного Бога-Особи — це поширення свамша. Отже, Верховний Господь посідає різні енерґії, що проявляються в різних поширеннях. Таким чином, з огляду на різні причини, те саме єдине начало, Верховний Бог-Особа, проявляється в формі різних поширень. Той, хто розуміє це, посідає істинне знання, але коли жива істота покрита упадгі, тілесними позначеннями, вона в усьому бачить відмінності, так само як ми бачимо різницю між своїм відображенням на поверхні води, олії та дзеркала. Коли щось відображається у воді, здається, що воно рухається. Відображаючись у кризі, воно здається непорушним. Коли воно відображається в олії, здається, що його закриває туман. Один і той самий об’єкт за різних обставин виглядає по-різному. Якщо усунути зовнішні чинники, що зумовлюють цю різницю у зовнішньому вигляді, ми бачимо єдиний об’єкт в його цілості. Іншими словами, коли людина за допомогою практики бгакті-йоґи піднімається на рівень досконалості і стає парамахамсою, вона скрізь бачить тільки Крішну. Для неї не існує нічого іншого.
Отже, через вплив зовнішніх умов жива істота проявляється в різних формах: як тварина, людина, півбог, дерево і т. д. Насправді кожна жива істота належить до межової енерґії Верховного Господа. Тому в «Бгаґавад-ґіті» (5.18) сказано, що той, хто бачить духовну душу, не розрізняє між вченим брахманою і собакою, слоном чи коровою — паіт сама-даріна. Наділена справжнім знанням людина бачить тільки живу істоту, а не її зовнішню оболонку. Відмінності виникають через різну карму, корисливу діяльність, а коли ми перестаємо діяти задля насолоди плодами своєї праці і діємо з відданості, ми починаємо розуміти, що ми не відрізняємося від інших істот, хоч би в яких тілах вони перебували. Це розуміння можна розвинути тільки завдяки свідомості Крішни. В цьому русі беруть участь люди різних рас з усіх частин світу, але, вважаючи себе слугами Верховного Бога-Особи, вони не розрізняють між чорними і білими, жовтими і червоними. Отже, рух свідомості Крішни — це єдиний спосіб, який дає живим істотам змогу звільнитися від усіх позначень.