44
пр др сут брахман
ґх ча са-паріччгад
рджйа бала махі коа
іті сарва ніведітам
пр — життя; др — дружина; сут — діти; брахман — великий брахмано;
ґх — дім; ча — також; са — із; паріччгад — усім начинням; рджйам — царство; балам — сила; махі — земля; коа — скарбниця; іті — так; сарвам — усе; ніведітам — піднесене.
Цар вів далі: Отож, дорогі брахмани, моє життя, дружина, діти, дім, меблі, домашнє начиння, моє царство, сила, земля і, передусім, моя скарбниця уже подаровані вам.
ПОЯСНЕННЯ: В деяких варіантах цього вірша замість слова др вжито слово рйа, яке означає «багатство». В Індії й нині держава нагороджує багатих людей титулом рая. Великого відданого Господа Чайтан’ї Махапрабгу звали Рамананда Рая, тому що він був правителем Мадрасу і володів великим багатством. Цей титул і нині носить багато людей: Рая Бахадур, Рая Чаудгурі. Дарувати брахманам дружину (др) не можна. Гідним особам, які мають право брати пожертви, можна дарувати все, але ніде не сказано, що їм можна пропонувати свою дружину, тому слово рйа пасує тут ліпше, ніж др.
Прітгу Махараджа запропонував Кумарам усе, що в нього було, і тому окремо згадувати коа(«скарбницю») не було потреби. Царі та імператори мали свою окрему скарбницю, відому як ратна-бга. Ратна-бга була сховищем, в якому зберігали коштовні ювелірні вироби, як-от браслети, намиста і т. д., що їх дарували царю піддані. Ці коштовності тримали окремо від усіх державних прибутків, що йшли в загальну скарбницю. Отже, Прітгу Махараджа підніс до лотосових стіп Кумар усі свої коштовності. Однак перед тим Прітгу Махараджа вже визнав, що всі його статки належать брахманам, а він лише використовує їх на благо всієї держави. Якщо ці всі статки становили власність брахманів, як цар міг дарувати їх брахманам знову? Шріпада Шрідгара Свамі пояснює у своєму коментарі, цар підніс свої статки Кумарам так само, як слуга підносить панові обід. Усі ці страви й так належать панові, бо він купив усі продукти, але слуга, готуючи обід, робить з цих продуктів любі своєму панові страви і підносить йому їх. Так само Прітгу Махараджа підніс усі свої статки Кумарам.