No edit permissions for Ukrainian

52

ґхешу вартамно ’пі
са смрджйа-рійнвіта
нсаджджатендрійртгешу
нірахам-матір аркават

ґхешу  —  вдома; вартамна  —  присутній; апі  —  хоча; са  —  цар Прітгу; смрджйа  —  всієї імперії; рій  —  багатством; анвіта  —  занурений; на  —  ніколи; асаджджата  —  прив’язувався; індрійа-артгешу  —  для задоволення чуттів; ні  —  ні; ахам  —  я є; маті  —  поняття; арка  —  сонце; ват  —  як.

Махараджа Прітгу жив удома, як сімейна людини, і завдяки процвітанню своєї імперії володів величезними багатствами. Він ніколи не відчував схильності використовувати свої багатства для задоволення свої чуттів і тому завжди залишався відреченим, як сонце, що за всіх обставин залишається вільним від скверни.

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші окремої уваги заслуговує слово ґхешу. Серед членів чотирьох ашрамів    —    брахмачарі, ґріхастг, ванапрастг та санн’ясі    —    тільки ґріхастга, чи сімейна людина, має право спілкуватися з жінками. Отже, ґріхастга-ашрам    —    це для відданого свого роду дозвіл на задоволення чуттів. Однак Прітгу Махараджа відрізнявся від усіх тим, що, незважаючи на поблажки, які має сімейна людина, і незважаючи на свої незмірні царські багатства, він ніколи не намагався задовольняти чуття. Ця особлива риса видавала в ньому чистого відданого Господа. Чистого відданого ніколи не приваблює задоволення чуттів, і тому він завжди звільнений. Живучи матеріальним життям, людина намагається для власної насолоди задовольняти чуття, але той, хто живе життям відданого чи звільненої особи, прагне тільки задовольняти чуття Господа.

У цьому вірші сказано, що Махараджа Прітгу був подібний до сонця (арка-ват). Іноді сонце ллє свої промені на випорожнення, сечу та інший бруд, але, наділене безмірною могутністю, воно ніколи не осквернюється тим, до чого доторкається. Навпаки, брудні й осквернені місця самі очищуються завдяки сонячному промінню. Так само відданий може виконувати найрізноманітнішу матеріальну діяльність, але, не маючи бажання задовольняти свої чуття, ніколи не осквернюється нею. Навпаки, він він перетворює будь-яку матеріальну діяльність на служіння Господу. Чистий відданий вміє все виконувати на служіння Господу і тому ніколи не зазнає впливу матеріальної діяльності. Замість того, своїми трансцендентними намірами він очищує цю діяльність. Це описано в «Бгакті-расамріта-сіндгу». Сарвопдгі-вінірмукта тат-паратвена нірмалам    —    мета відданого полягає в тому, щоб, служачи Господу, повністю очиститися і не підпадати під вплив матеріальних позначень.

« Previous Next »