11

ПОЯСНЕННЯ: Матеріаліст тяжко трудиться протягом усього тижня. Він завжди турбується: «Де взяти гроші? Де взяти гроші?» Врешті-решт, коли тиждень закінчується, він прагне відійти від цієї діяльності і відпочити на самоті. Цар Пуранджана повернувся тому, що полювання на лісових тварин дуже стомило його. В ньому прокинулося сумління і він, облишивши своє гріховне заняття, повернувся додому. У «Бгаґавад-ґіті» матеріалістів названо душктіна, або «ті, хто завжди грішать». Коли людина береться за розум і усвідомлює свій гріх, вона звертається до сумління, яке тут алегорично описано як палац. Матеріалісти загалом перебувають під впливом ґун пристрасті й невігластва, а ці якості породжують хіть та жадність. Діяльність матеріаліста    —    це намагання задовольнити хіть і жадність. Однак, коли така людина береться за розум, в неї виникає бажання облишити свою матеріалістичну діяльність. Ведична культура настійливо радить належного часу відійти від матеріалістичної діяльності, і цей етап життя називається ванапрастга. Якщо матеріаліст хоче очиститися від гріховної діяльності, йому треба колись неодмінно відійти від активної діяльності.

Повернення царя Пуранджани додому, його омовіння і достойний обід вчать, що матеріаліст повинен колись відійти від гріховної діяльності і очиститися, прийнявши духовного вчителя і слухаючи від нього про істинні цінності життя. Людина, яка це вчинить, відчуватиме себе свіжою і вільною від втоми, наче після купелі. Отримавши посвяту в істинного духовного вчителя, треба припинити будь-яку гріховну діяльність, а саме незаконний секс, вживання дурманних речовин, азартні ігри та м’ясоїдство.

Дуже важливим у цьому вірші є слово учітхра. Учіта означає «достойний». Треба харчуватися достойно, а не робитися подібним до свиней, які поїдають випорожнення. Людині належить харчуватися їжею, яку в «Бгаґавад-ґіті» (17.8) названо сттвіка-хра, тобто «їжа в ґуні добра». Не слід їсти їжі, яка належить до категорій пристрасті й невігластва. Це називається учітахара, або «достойне харчування». Той, хто звик їсти м’ясо й пити алкоголь, тобто харчуватися під впливом ґун пристрасті й невігластва, повинен відмовитися від цих речей, щоб прокинулася його істинна свідомість. Тоді він відчує себе вмиротвореним і вільним від втоми. Неспокійна і втомлена людина не зможе збагнути науки про Бога. Як сказано у «Шрімад-Бгаґаватам» (1.2.20):

Не звільнившись від впливу пристрасті й невігластва, неможливо знайти вмиротворення, а не знайшовши вмиротворення, неможливо збагнути науку про Бога. Повернення царя Пуранджани символізує повернення живої істоти до своєї первинної свідомості, відомої як свідомість Крішни. Тому, хто вчинив у своєму житті багато гріхів, а тим більше вбивав тварин чи полював на них у лісі, свідомість Крішни конче потрібна.