7
йа ева карма нійата
відвн курвіта мнава
карма тена рджендра
джнена на са ліпйате
йа — кожне, хто; евам — так; карма — діяльність; нійатам — впорядковану; відвн — освічений; курвіта — повинен виконувати; мнава — Шрілою Рупою Ґосвамі; карма — такою діяльністю; тена — цією; рджа-індра — царю; джнена — розвитком знання; на — ніколи; са — він; ліпйате — заплутується.
Нарада Муні розповідав царю Прачінабархішату далі: Дорогий царю, той, хто діє згідно з вказівками ведичних писань, ніколи не заплутується в наслідках корисливої діяльності.
ПОЯСНЕННЯ: Як уряд видає громадянам дозвіл на торговлю, реґулюючи таким чином їхню діяльність, так і Веди дають нам вказівки, які обмежують або впорядкувують усю нашу корисливу діяльність. Усі живі істоти приходять у матеріальний світ для того, щоб насолоджуватися. Тому Господь дає їм Веди, які впорядковують скеровану на задоволення чуттів діяльність. Той, хто задовольняє свої чуття згідно з реґулівними засадами Вед, не заплутується в наслідках своїх дій. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (3.9), йаджртгт кармаа — вся наша діяльність повинна бути яґ’єю, тобто бути присвячена задоволенню Господа Вішну. Анйатра локо ’йа карма-бандгана — без цього всі наші дії будуть породжувати наслідки, які будуть зв’язувати нас. Жива істота отримує людську форму життя для того, щоб звільнитися від рабства в путах народження, смерті, старості і хвороб. Тому ведичні приписи вчать людину діяти так, щоб задовольнити свої бажання чуттєвого задоволення і разом з тим поступово наблизитися до звільнення від матеріального рабства. Засновану на таких засадах діяльність називають знанням. Насправді саме слово веда означає «знання». Слова джнена на са ліпйате означають, що той, хто живе за ведичними засадами, не заплутується в сітях наслідків корисливої діяльності.
Отже, всім людям радять діяти згідно з ведичними приписами й уникати безвідповідальності. Якщо підданий держави діятиме згідно з урядовими законами й постановами, він ніколи не потрапить в сіті злочинної діяльності. Однак людські закони завжди сповнені вад, тому що їх творять люди, яким властиво помилятися, впадати в ілюзію, обманювати й полягати на дані недосконалих чуттів. Ведичні приписи мають цілком іншу природу, тому вони вільні від цих чотирьох вад. Ведичні приписи вищі від будь-яких помилок. Ведичне знання — це знання, яке сходить безпосередньо від Бога, і тому вільні від ілюзії, обману, помилок та недосконалості чуттів. Усе ведичне знання досконале, тому що його отримують прямо від Бога і передають ланцюгом парампари, учнівської спадкоємності. У «Шрімад-Бгаґаватам» (1.1.1) сказано: тене брахма хд йа ді-кавайе — первинний творець усесвіту, відомий як ді-каві, або Господь Брахма, отримав повчання через серце від Крішни. Отримавши ведичне знання від Самого Господа Крішни, Брахма, згідно з принципами парампари, передав це знання Нараді, а Нарада, своєю чергою, передав його В’ясі. Отже, ведичне знання досконале. Якщо ми будемо діяти згідно з висновками ведичної науки, ми ніколи не заплутаємося в гріховній діяльності.