16
са саптабгі атаір еко
віатй ча ата сам
пураджана-пурдгйакшо
ґандгарваір йуйудге балі
са — він; саптабгі — з сімома; атаі — сотнями; ека — сам; віатй — двадцятьма; ча — і; атам — сотню; сам — років; пураджана — царя Пуранджани; пура-адгйакша — наглядач міста; ґандгарваі — з ґандгарвами; йуйудге — воював; балі — героїчний.
П’ятиголовий змій, наглядач і захисник міста царя Пуранджани, сто років сам—один воював з ґандгарвами, хоча їх було сімсот двадцять, а він був один.
ПОЯСНЕННЯ: Триста шістдесят днів і триста шістдесят ночей — це сімсот двадцять воїнів Чандавеґи (часу). Протягом усього життя, від народження й до самої смерті, всім доводиться боротися з цими воїнами. Цю війну називають боротьбою за виживання. Однак, незважаючи на цю боротьбу, жива істота ніколи не вмирає. Як засвідчує «Бгаґавад-ґіта» (2.20), жива істота вічна:
на джйате мрійате в кадчін
нйа бгӯтв бгавіт в на бгӯйа
аджо нітйа вато ’йа пуро
на ханйате ханйамне арре
«Для душі не існує ні народження, ні смерті. Душа ніколи не виникала, ніколи не виникає і ніколи не виникатиме. Вона — ненароджена, вічна, неминуща і відначальна. Вона не гине, коли гине тіло». Насправді жива істота не народжується і не вмирає, але протягом усього життя їй доводиться змагатися з суворими законами матеріальної природи. Також їй доводиться зазнавати всіляких страждань. Попри це все, жива істота через свою ілюзію вважає, що вона має змогу насолоджуватися чуттями і тому в неї все гаразд.