6
тасйм аджанайат путрн
пураджанй пураджана
атнй екдаа вір
йушо ’рдгам атгтйаґт
тасйм — в ній; аджанайат — зачав; путрн — синів; пураджанйм — у Пуранджані; пураджана — цар Пуранджана; атні — сотень; екдаа — одинадцять; вір — царю; йуша — життя; ардгам — половину; атга — так; атйаґт — провів.
Великий мудрець Нарада розповідав царю Прачінабархішату далі: О довголітній царю [вірат], так цар Пуранджана зачав у лоні своєї дружини, Пуранджані, 1 100 синів. Однак за цим минуло пів його життя.
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші є кілька важливих слів. Насамперед це слова екдаа атні. Пуранджана зачав 1 100 синів у лоні своєї дружини, і так минуло пів його життя. Насправді, так чинить кожен чоловік. Тривалість життя людина становить не більше ста років, і до п’ятдесяти сімейна людина просто народжує дітей. На жаль, у наш час люди не живуть навіть сто років, однак дітей вони зачинають до шістдесяти. Також можна звернути увагу на те, що колись люди зачинали по сто, або й по двісті синів і дочок. Як видно з наступного вірша, цар Пуранджана зачав не лише 1 100 синів, але ще й 100 дочок. В наші часи ніхто не спроможний народити так багато дітей. Навпаки, все людство турбується про те, як обмежити народжуваність протизаплідними засобами.
У ведичних писаннях ми не знаходимо згадки про використання протизаплідних засобів, хоча в давні часи люди зачинали сотні дітей. Обмежувати народжуваність протизаплідними засобами — це ще один гріх, але за цієї епохи Калі люди стали такі гріховні, що не задумуються над тим, які плоди їм доведеться пожинати за своє гріховне життя. Цар Пуранджана лежав разом зі своєю дружиною, Пуранджані, й зачинав численних дітей, але в цих віршах немає жодної згадки про використання протизаплідних засобів. Справжній протизаплідний засіб, якого вчать ведичні писання — це обмеження свого статевого життя. Не годиться насолоджуватися статевим життям без жодних обмежень, а тоді уникати появи дітей за допомогою тих чи інших методів, які запобігають вагітності. Наділений правильною свідомістю чоловік радиться зі своєю релігійною дружиною, і за допомогою таких розмов, що спираються на здоровий глузд, він дедалі глибше розуміє цінність життя. Іншими словами, якщо комусь пощастило мати хорошу, сумлінну дружину, за допомогою бесід з нею він може дійти висновку, що людське життя призначене для розвитку свідомості Крішни, а не для зачаття великої кількості дітей. Дітей називають парінамою, чи побічним утвором, а звернувшись за порадою до здорового глузду, людина може побачити, що найліпший побічний продукт, якого можна бажати, — це поглиблення свідомості Крішни.