12
тасй сандахйамнй
сапаура сапаріччгада
кауумбіка куумбінй
уптапйата снвайа
тасйм — коли те місто; сандахйамнйм — палало; са-паура — разом з усіма жителями; са-паріччгада — разом з усіма слугами й послідовниками; кауумбіка — цар, що мав численних родичів; куумбінй — разом з дружиною; уптапйата — став страждати від полум’я; са-анвайа — разом з нащадками.
Коли в місті запалала пожежа, всі його жителі, всі слуги царя, а також його родичі, сини, внуки та жінки опинилися у вогні, від чого цар Пуранджана став дуже нещасним.
ПОЯСНЕННЯ: Тіло складається з багатьох частин: з різних органів чуття, різних членів, шкіри, м’язів, крові, кісткового мозку тощо, — і їх тут порівнюють із синами, внуками, підданими й підопічними. Коли на тіло нападає вішну-джвара, гарячка іноді стає такою сильною, що людина перебуває в комі. Іншими словами, тіло охоплює такий гострий біль, що людина непритомніє і не відчуває страждання. Під час смерті жива істота опиняється в такому безпорадному становищі, що проти своєї волі змушена покинути своє тіло, щоб перейти до іншого. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що, навіть якщо людина за допомогою розвитку науки поліпшить умови тимчасового існування, їй не уникнути лабет народження, старості, хвороб і смерті. Ними за посередництвом матеріальної природи розпоряджається Верховний Бог-Особа. Нетямущі люди не можуть зрозуміти цього простого факту. Нині люди заходилися шукати нафту в океані. Їх дуже турбує зменшення світових запасів нафти, однак вони не роблять жодних спроб вирішити проблему народження, старості, хвороб і смерті. Перебуваючи в такому невігластві, нічого не знаючи про своє майбутнє життя, людина зазнає поразки у всіх своїх починаннях.