25
вікшйама прасабга
йаванена балійас
нвіндат тамасвіша
сакгйа сухда пура
вікшйама — коли його волокли; прасабгам — силою; йаванена — явани; балійас — що був дуже могутнім; на авіндат — не міг згадати; тамас — темрявою невігластва; віша — покритий; сакгйам — свого друга; сухдам — вічного доброзичливця; пура — з самого початку.
Коли могутній явана силоміць волік царя Пуранджану, той через своє невігластво не міг згадати свого друга і доброзичливця — Наддушу.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (5.29) Господь Крішна каже:
бгоктра йаджа-тапас
сарва-лока-махеварам
сухда сарва-бгӯтн
джтв м нтім ччгаті
Щастя і задоволення можна здобути, якщо, розвинувши свідомість Крішни, зрозуміти всього-навсього три речі: що Верховний Господь Крішна насолоджується всіма плодами, що Він володар усього сущого і що Він верховний друг усіх живих істот. Якщо хтось не знає цього й діє просто на рівні тілесних уявлень про життя, його завжди переслідують злигодні, які насилає матеріальна природа. Насправді Верховний Господь завжди поряд з кожним. івара сарва-бгӯтн хд-дее ’рджуна тішгаті (Б.-ґ. 18.61). Жива істота і Наддуша сидять поряд на одному дереві, але, незважаючи на всі удари, які нетямуща жива істота дістає від матеріальних законів, вона не звертається за захистом до Верховного Бога-Особи. Натомість вона вважає, що зможе сама захиститися від суворих законів матеріальної природи. Однак це неможливо. Жива істота повинна повернути своє лице до Верховного Бога-Особи й віддатися Йому. Тільки тоді вона врятується від нападів могутнього явани, або Ямараджі.
Велику роль відіграє в цьому вірші слово сакгйам («друг»), адже Бог вічно присутній у серці живої істоти. Верховного Господа також названо тут сурдам («вічний доброзичливець»). Верховний Господь завжди бажає нам добра, наче батько чи мати. Попри всі синові образи, батько й мати завжди бажають синові добра. Так само, попри всі наші образи і неповагу до бажань Верховного Бога-Особи, Він одразу ж звільняє нас від усіх труднощів, яких завдає нам матеріальна природа, якщо ми просто віддаємося Йому. Це підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» — мм ева йе прападйанте мйм ет таранті те. На жаль, через погане спілкування і сильну прив’язаність до чуттєвої насолоди, ми не пам’ятаємо нашого найліпшого друга, Верховного Бога-Особу.