27

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш описує матеріальне існування. Матеріальне існування проявляє свою природу тоді, коли чоловік прив’язується до жінки і забуває свою істинну сутність вічного слуги Крішни (наша-смті). Так, переходячи з одного тіла в інше, жива істота постійно зазнає троїстих страждань матеріального існування. Цей рух засновано задля того, щоб врятувати людську цивілізацію від темряви невігластва. Головна мета руху свідомості Крішни полягає в тому, щоб просвітити занурені в забуття живі істоти й нагадати їм про їхню одвічну свідомість Крішни. Так можна врятувати живі істоти від занепаду невігластва і від перевтілення. Шріла Бгактівінода Тгакура каже у своїй пісні:

«Через свою корисливу діяльність я впав в океан невігластва. Я не знаходжу ніякого порятунку з цього величезного океану, що подібний до океану отрути. Ми намагаємося досягнути щастя за допомогою чуттєвих насолод, але ці так звані насолоди схожі на дуже гарячу їжу, яка обпікає нам нутрощі. Вдень і вночі я не перестає відчувати цей вогонь, який мене пече, і мій розум не знаходить заспокоєння».

Матеріальне існування завжди сповнене турбот. Люди завжди прагнуть вгамувати свою тривогу, але без належного керівництва намагаються забути матеріальні турботи за допомогою алкоголю і надмірного сексу. Нерозумні люди не усвідомлюють, що, намагаючись втекти від тривог за допомогою алкоголю і сексу, вони лише подовжують термін свого матеріального існування. Врятуватися від матеріальних тривог таким чином неможливо.

Словосполучення прамад-саґа-дӯшіта означає, що, навіть якщо не брати до уваги інших причин забруднення, досить чоловікові зберігати прив’язаність до жінки, і він далі страждатиме в лабетах матеріального існування. Тому в ведичному суспільстві чоловіка вчать з самого початку життя перемагати прив’язаність до жінок. Перший етап життя    —    це брахмачар’я, другий    —    ґріхастга, третій    —    ванапрастга, а четвертий    —    санн’яса. Ці всі етапи задумані таким чином, щоб допомогти чоловікові подолати прив’язаність до товариства жінок.