21
ппачйамнена хдтурендрійа
самддгібгі пӯруша-буддгі-скшім
акалпа ешм адгірогум аджас
пара пада двеші йатгсур харім
ппачйамнена — згоряючи; хд — серцем; тура-індрійа — той, хто страждає; самддгібгі — добрим іменем і т. д.; пӯруша-буддгі-скшім — тих, хто завжди занурені думки про Верховного Господа; акалпа — нездатний; ешм — цих людей; адгірогум — піднятися; аджас — швидко; парам — тільки; падам — до рівня; двеші — заздрить; йатг — як; асур — демони; харім — Верховному Богові-Особі.
Той, хто діє під впливом оманного его, завжди страждає, як розумом, так і тілом, і тому для нього нестерпно бачити багатство тих, хто досягнув самоусвідомлення. Сам нездатний піднятися на рівень самоусвідомлення, він заздрить таким людям, як демони заздрять Верховному Богові-Особі.
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш пояснює справжню причину незлагоди між Господом Шівою і Дакшею. Дакша заздрив Господу Шіві через піднесене становище Господа Шіви, що є втіленням Верховного Бога-Особи, яке відповідає за ґуну матеріальної природи, і через те, що Шіва мав прямий зв’язок із Наддушею і тому його більше поважали, садовлячи на ліпше місце, ніж Дакшу. Було також багато інших причин. Дакша пишався своїм матеріальним багатством і, тому для нього було нестерпно те, що Господь Шіва посідає вище становище. Отож гнів, який охопив Дакшу, коли Господь Шіва не встав на його появу, був лише кінцевим проявом Дакшиної заздрості. Господь Шіва завжди занурений у медитацію і завжди споглядає Наддушу, на що вказують вжиті в цьому вірші слова пӯруша-буддгі-скшім. Особа, чий інтелект повсякчасно занурений в медитацію на Верховного Бога-Особу, дуже високе. Наслідувати її не може ніхто, а тим більше звичайна людина. Коли Дакша прийшов на місце яґ’ї, Господь Шіва перебував у медитації й міг не помітити Дакшиної появи, але Дакша скористався з цієї нагоди для того, щоб проклясти Господа Шіву, якому заздрив вже давно.
Ті, хто дійсно досягнув самоусвідомлення, бачать кожне тіло, як храм Верховного Бога-Особи, бо Верховний Бог-Особа перебуває в кожному тілі як Параматма. Шануючи когось, ми шануємо не матеріальне тіло істоти, а Верховного Господа, що в ньому присутній. Отож той, хо постійно медитує на Верховного Господа, постійно складає поклони Йому. Але Дакша не знав таких піднесених речей і думав, що поклони складають перед матеріальним тілом. Коли Господь Шіва не виявив шани до матеріального тіла Дакші, це розлютило Дакшу. Така особа нездатна піднятися на рівень самоусвідомлення, на якому перебувають Господь Шіва та подібні до нього душі, і тому її завжди переповнює заздрість. У цьому вірші наведено дуже хороший приклад. Асури, тобто демони чи безбожники, завжди заздрять Верховному Богові-Особі, вони просто прагнуть убити Його. Навіть за цих днів ми бачимо, що дехто з так званих вчених коментаторів «Бгаґавад-ґіти» заздрить Крішні. Коли Крішна каже: ман-ман бгава мад-бгакта (Б.-ґ. 18.65) — «Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим і впокорися Мені», — ці так звані вчені в своїх коментарях пишуть, що віддаватися треба не Крішні. Це прояв заздрості. Асури, тобто демони чи атеїсти, заздрять Верховному Богові-Особі, хоча для цього немає жодних причин. Замість того, щоб шанувати тих, хто досягнув самоусвідомлення, нерозумна людина, яка не може піднятися на високий рівень самоусвідомлення, заздрить їм, хоча для цього немає жодних причин.