23

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота за своєю природою чиста. Асаґо хй айа пуруша    —    у ведичних писаннях сказано, що душа завжди чиста і вільна від скверни матеріальних прив’язаностей. Душа ототожнює себе з тілом тільки через непорозуміння. Коли людина повністю розвиває свідомість Крішни, вона повертається до свого одвічного, чистого, природного становища. Цей стан існування трансцендентний щодо матеріальних якостей і тому називається шуддга-саттва. На рівні шуддга-саттви істота бере безпосередню участь у діяльності внутрішньої енерґії, і тому діяльність її матеріальної свідомості припиняється. Наприклад, коли залізо покласти у вогонь, воно нагрівається, і коли розпікається до червоного жару, воно, хоча й залишається залізом, діє як вогонь. Так само мідний дріт, по якій тече електричний струм, проявляє властивості не мідного дроту, а елекетричного струму. «Бгаґавад-ґіта» (14.26) підтверджує, що кожен, хто присвячує себе безкорисливому відданому служінню Господу, відразу ж піднімається на рівень чистого Брахмана:

Отже, описана в цьому вірші шуддга-саттва, являє собою трансцендентне становище, яке позначають терміном васудева. Васудева    —    це також ім’я відданого, що став батьком Господа Крішни. Цей вірш пояснює, що чистий стан свідомості називають терміном васудева, бо за цього стану людині являє Себе без ніяких запон Верховний Бог-Особа, Всудева. Щоб виконувати безкорисливе віддане слуіжння, треба дотримуватися приписів відданого служіння, не прагнучи досягнути кармічною діяльністю чи умоглядними роздумами якогось матеріального зиску.

У чистому відданому служінні людина просто служить Верховному Богові-Особі, вважаючи це за свій обов’язок, не керуючись в цьому жодними сторонніми мотивами й не зупиняючись перед жодними матеріальними обставинами. Цей стан називається шуддга-саттва, чи васудева, бо на цьому рівні в серці відданого являє Себе Верховна Особа, Крішна. Шріла Джіва Ґосвамі чудово описав цей стан васудеви, чи шуддга-саттви, у своїій «Бгаґават-сандарбзі». Він пояснює, що до імені духовного вчителя додають слова ашоттара-шата (сто вісім), щоб показати, що він перебуває на рівні шуддга-саттви, в трансцендентному стані васудеви. Слово васудева має також інші значення. Наприклад, васудева означає «всюдисущий» чи «всепронизуючий». Сонце теж називають васудева-абдітам. Слово васудева може мати багато значень, але яке ми значення не візьмемо, похідне від нього слово Всудева є ім’ям всюдисущого чи розташованого в одному місці Верховного Бога-Особи. У «Бгаґавад-ґіті» (7.19) теж сказано: всудева сарвам іті. Справді набути знання означає пізнати Всудеву, Верховного Бога-Особу, і віддатися Йому. Стан васудева    —    це основа, на якій Всудева, Верховний Бог-Особа, являє Себе. Коли людина звільняється від матеріальної скверни і втверджується у чистій свідомості Крішни, тобто в стані васудеви, їй являється Всудева, Верховна Особа. Цей стан називають також кайвал’я («чиста свідомість»). Джна сттвіка каівалйам    —    той, хто набув чистого, трансцендентного знання, перебуває в стані кайвал’ї. Отже, васудева теж означає кайвал’я, хоча цим словом назагал користуються імперсоналісти. Безособистісна кайвал’я не являє собою найвищого рівня знання, коли людина досягає кайвал’ї у свідомості Крішни, пізнаючи Верховного Бога-Особу, вона досягає найвищого успіху. У цьому чистому стані людина вже оволоділа таємницями науки про Крішну, і тому, слухаючи про Нього, оспівуючи Його, пам’ятаючи про Нього і т. д., вона може пізнати Верховного Бога-Особу. Ця діяльність відбувається під проводом внутрішньої енерґії Верховного Господа.

Дію внутрішньої енерґії в цьому вірші описано словом апвта, що означає «вільна від будь-яких покровів». Верховний Бог-Особа, Його ім’я, форма, якості, атрибути тощо трансцендентні, а тому вищі за матеріальну природу, і через це матеріальними чуттями зрозуміти їх неможливо. Коли чуття очищуються в чистому відданому служінні (хшікеа хшікеа-севана бгактір учйате), чистими чуттями вже можна побачити Крішну без будь-яких запон. Хтось може запитати: відданий далі існує в тому самому матеріальному тілі, тому як ті самі матеріальні очі могли очиститися в відданому служінні? Господь Чайтан’я порівнює розум із дзеркалом, а віддане служіння    —    з його очищенням. У чистому дзеркалі можна виразно побачити своє обличчя. Так само, просто очистивши дзеркало розуму можна отримати виразне уявлення про Верховного Бога-Особу. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті» (8.8), просто виконуючи свої визначені обов’язки у відданому служінні (абгйса-йоґа-йуктена) і просто слухаючи про Бога й прославляючи Його, тобто постійно зосереджуючи розум на слуханні й уславленні Господа й не дозволяючи йому нікуди відхилятися (четас ннйа-ґмін), можна пізнати Верховного Бога-Особу. Господь Чайтан’я підтверджує, що методом бгакті-йоґи, який починається з слухання і оспівування, можна очистити серце й розум і виразно побачити обличчя Верховного Бога-Особи.

Господь Шіва каже, що його серце завжди занурене в думки про Всудеву, Верховного Бога-Особу і тому він завжди віддає поклони Верховному Богові-Особі, що присутній в його розумі й серці. Іншими словами, Господь Шіва завжди перебуває в трансі, самадгі. Відданий входить у стан самадгі не власними зусиллями, а з волі Всудеви, бо внутрішня енерґія Верховного Бога-Особи завжди діє корячись Його волі. Звичайно, матеріальна енерґія теж діє згідно з Його волею, але Його безпосередні вказівки виконує саме духовна енерґія. Отже, за допомогою Своєю духовної енерґії, Господь являє себе відданому. У «Бгаґавад-ґіті» (4.6) сказано: самбгавмй тма-мйай. тма-мйай означає «внутрішньою енерґією». Коли Господь задоволений трансцендентним любовним служінням відданого, Він з власної волі являє Себе відданому за допомогою внутрішньої енерґії. Відданий ніколи не наказує Господу: «Дорогий Господи, прийди-но до мене, щоб я на Тебе подивився». Для відданого неприродно давати Верховному Богові-Особі вказівки, вимагаючи, щоб Господь прийшов і станцював перед ним. Є чиимало людей, які називають себе відданими і які наказають Господу, щоб Він прийшов і станцював перед ними. Однак Господь ніколи нікому не підпорядкований, і лише коли Він задоволений чиїмось чистим відданим служінням, Він являє Себе. Тому в цьому вірші дуже важливим є слово адгокшаджа, яке означає, що діяльність матеріальних чуттів не дає змоги пізнати Верховного Бога-Особу. Верховного Бога-Особу не пізнати просто зусиллям розуму. Але якщо людина бажає, вона може приборкати чуття й припинити їхню матеріальну діяльність, і тоді Господь, проявивши Своє духовну енерґію, може явити Себе чистому відданому. Коли Верховний Бог-Особа являє Себе чистому відданому, у відданого залишається тільки одни обов’язок    —    схилитися перед Ним у шанобливому поклоні.

Абсолютна Істина являє Себе відданому у Своїй власній формі. Абсолютна Істина не безформна Всудева не безформний, адже, як сказано в цьому вірші, коли Господь являє Себе відданому, відданий схиляється перед Ним у поклоні. Поклони віддають особі, а не чомусь безособистісному. Було б великою помилкою погодитися з майаваді, які обстоюють, що Всудева    —    це щось безособистісне. У «Бгаґавад-ґіті» сказано: прападйате    —    відданий віддається Господу Всудеві. Віддаються особі, а не безособистісній недвоїстості. Коли йдеться про те, що хтось віддається чи складає поклони, повинна бути особа, якій людина віддається чи кланяється.