9
тасмін бгаґінйо мама бгартбгі свакаір
дгрува ґамішйанті сухд-дідкшава
аха ча тасмін бгаватбгікмайе
сахопаніта парібархам архітум
тасмін — в тому жертвопринесенні; бгаґінйа — сестри; мама — мої; бгартбгі — з чоловіками; свакаі — своїми; дгрувам — напевно; ґамішйанті — прийдуть; сухт-дідкшава — бажаючи зустрітися з родичами; ахам — я; ча — теж; тасмін — в цьому зібранні; бгават — з тобою (Господом Шівою); абгікмайе — бажаю; саха — разом із; упанітам — дані; парібархам — прикраси; архітум — прийняти.
Я гадаю, що на це велике жертвопринесення прийдуть усі мої сестри разом зі своїми чоловіками, щоб побачитися зі своїми рідними. Я теж бажаю прикрасити себе оздобами, які дав мені батько, і разом з тобою приєднатися до них.
ПОЯСНЕННЯ: Жінкам від природи властиве бажання прикрашати себе коштовними оздобами, гарно вбиратися і разом з чоловіком брати участь у всіляких урочистих зустрічах та святкових церемоніях, де вони можуть побачитися з друзями та родичами. Так вони насолоджуються життям. Тому на санскриті жінка називається стрі, що означає «та, хто поширює поле матеріальних насолод». Чоловік і жінка в матеріальному світі відчувають взаємний потяг. Це природа зумовленого життя. Чоловік приваблюється до жінки, і тоді коло його матеріальної діяльності зростає — йому доводиться дбати про дім, гроші, дітей, зв’язки тощо, і таким чином він, замість зводити своїм матеріальні потреби до мінімуму, заплутується в сітях матеріальної насолоди. Однак Господь Шіва поводиться зовсім інакше, тому його й називають Шівою. Його не принаджують матеріальні насолоди, дарма що його дружина, Саті, — дочка одного з наймогутніших людей у всесвіті, яка вийшла за нього заміж на прохання Брахми. Господь Шіва був стриманий у своїх бажаннях, але Саті, як жінка, дочка царя, прагнула насолоди. Вона хотіла піти до дому свого батька, як туди приходили її інші сестри, побачитися з ними і порозважатися в їхньому товаристві. Тут вона сама зазначає, що їй хотілося б надягнути прикраси, які подарував їй батько. Вона не сказала, що хоче надягнути прикраси, які подарував їй чоловік, бо її чоловік був байдужим до таких речей. Він не знався на жіночих прикрасах і світських зустрічах, бо завжди був занурений в екстаз, думаючи про Верховного Бога-Особу. За ведичним звичаєм під час весілля за дочкою дають щедрий посаг. Саті теж отримала від батька посаг, до якого входили й прикраси. За звичаєм чоловік теж дарує дружині якісь прикраси, але тут особливо зазначено, що її чоловік не міг нічого дати їй, тому що з матеріального погляду був майже злидарем. Отож вона хотіла надягнути прикраси, які подарував їй батько. Саті пощастило, що Господь Шіва не забрав у неї прикрас і не виміняв їх на ґанджу, бо люди, які, імітуючи Господа Шіву, курять ґанджу, пускають за вітром усе господарство; вони забирають всі статки своїх дружин і переводять їх на цигарки, наркотики й таке інше.