23
ннйа тата падма-пала-лочанд
дукга-ччгіда те мґаймі качана
йо мґйате хаста-ґхіта-падмай
рійетараір аґа вімґйамай
на анйам — не інші; тата — тому; падма-пала-лочант — від лотосоокого Верховного Бога-Особи; дукга-чгідам — що може полегшити чужі страждання; те — твої; мґаймі — шукаю; качана — хтось інший; йа — хто; мґйате — шукає; хаста-ґхіта-падмай — беручи лотос в руку; рій — богинею щастя; ітараі — іншими; аґа — любий хлопчику; вімґйамай — той, кому поклоняються.
Любий Дгруво, що стосується мене, я не можу знайти нікого, хто міг би полегшити твої страждання, крім Верховного Бога-Особи, чиї очі подібні до лотосових пелюсток. Багато півбогів, як оце Господь Брахма, шукають милості богині щастя, але богиня щастя сама з лотосом у руці шукає нагоди послужити Верховному Господу.
ПОЯСНЕННЯ: Суніті тут вказує, що благословення півбогів не можуть зрівнятися з благословеннями Верховного Бога-Особи. Невігласи проголошують, що, хоч би кому людина поклонялася, вона отримає один і той самий результат, але це не відповідає дійсності. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що благословення півбогів тимчасові й захоплюють тільки малорозумних. Іншими словами, півбоги — це зумовлені матерією душі, і тому, хоча вони посідають дуже високе становище, їхні благословення не можуть мати вічну природу. Вічну природу мають духовні благословення, тому тільки духовна душа є вічна. У «Бгаґавад-ґіті» теж сказано, що півбогам поклоняються тільки ті, хто втратив розум. Отож Суніті радить своєму синові не шукати милості півбогів, намагаючись полегшити своє страждання, а прямо звертатися до Верховного Бога-Особи.
Матеріальні багатства розподіляє Верховний Бог-Особа, діючи через Свої різні енерґії, і насамперед через богиню щастя. Тому ті, хто прагне матеріальних багатств, шукають милості богині щастя. Богині щастя поклоняються навіть великі півбоги, але сама вона, Маха-Лакшмі, завжди шукає милості Верховного Бога-Особи. Тому кожен, хто поклоняється Верховному Господу, само собою отримує благословення богині щастя. Зараз Дгрува Махараджа прагнув матеріальних багатств, і мати справедливо пояснила йому, що навіть задля матеріальних багатств ліпше поклонятися не півбогам, Верховному Господу.
Хоча чистий відданий не просить Верховного Господа благословити його матеріальним процвітанням, у «Бгаґавад-ґіті» сказано, що доброчесні люди навіть за матеріальними благословеннями звертаються до Господа. Завдяки встановленому зв’язку з Верховним Богом-Особою навіть людина, яка просить у Господа матеріальних здобутків, поступово очищується. Вона звільняється від усіх матеріальних бажань і піднімається на рівень духовного життя. Не піднявшись на духовний рівень, неможливо стати повністю трансцендентним до матеріальної скверни.
Суніті, мати Дгруви, була далекоглядна жінка, і тому вона порадила синові поклонятися тільки Верховному Господу й нікому іншому. Господа названо тут лотосооким (падма-пала-лочант). Коли втомлена людина любується лотосом, всю її втому як рукою знімає. Так само, коли пригнічена людина бачить лотосове обличчя Верховного Бога-Особи, її смуток розвіюється. Лотос — це символ, який тримає в руці і Господь Вішну, і богиня щастя. Ті, хто поклоняється і богині щастя, і Господу Вішну, здобувають усі багатства, навіть у матеріальному житті. Господа інода називають іва-вірічі-нутам, і це означає, що Господь Шіва й Господь Брахма теж складають шанобливі поклони до лотосових стіп Верховного Бога-Особи, Нараяни.