61
віракта чендрійа-ратау
бгакті-йоґена бгӯйас
та нірантара-бгвена
бгаджетддг вімуктайе
віракта ча — життя у повній відреченості; індрійа-ратау — в задоволенні чуттів; бгакті-йоґена — методом відданого служіння; бгӯйас — дуже серйозно; там — Йому (Всевишньому); нірантара — постійно, двадцять чотири години на добу; бгвена — з екстазом найвищого рівня; бгаджета — повинен поклонятися; аддг — прямо; вімуктайе — для звільнення.
Якщо людина серйозно бажає досягнути звільнення, вона повинна утвердитися на шляху трансцендентного любовного служіння, двадцять чотири години на добу залишаючись у найвищому екстазі. При тому вона неодмінно повинна уникати будь-яких дій, призначених для задоволення чуттів.
ПОЯСНЕННЯ: Існують різні рівні досконалості, що відповідають різним цілям, які ставлять перед собою різні особи. Більшість людей належить до розряду кармі, тому що працює задля задоволення чуттів. Вищими за кармі є ґ’яні, що намагаються звільнитися від матеріального рабства. Ще вищими за них є йоґи, тому що вони медитують на лотосові стопи Верховного Бога-Особи. А вищими за них всіх є віддані, що просто присвячують себе трансцендентному любовному служінню Господу. Вони впевнено досягають найвищого рівня екстазу.
Нарада Муні пояснює Дгруві Махараджі, що якщо він не бажає чуттєвого задоволення, то він повинен прямо присвятити себе трансцендентному любовному служінню Господу. Шлях апаварґи, чи звільнення, починається з рівня мокші. У цьому вірші вжито слово вімуктайе, що означає «задля звільнення». Людина, яка хоче бути щасливою в матеріальному світі, може прагнути потрапити на інші планетні системи, де рівень чуттєвої насолоди набагато вищий, але, щоб досягнути мокші, звільнення, треба бути вільним від таких бажань. Це пояснено в «Бгакті-расамріта-сіндгу», де зазначено: анйбгілшіт-ӯнйам — «треба бути вільним від бажання задовольняти матеріальні чуття». Для тих, хто ще хоче насолоджуватися так чи інакше, на тій чи іншій планеті, рівень звільнення в бгакті-йозі недоступний. Тільки ті, хто цілковито звільнився від скверни бажань задовольняти чуття, можуть виконувати бгакті-йоґи, чи віддане служіння в усій чистоті. Поки людина не піднялася над рівнем дгарми, артги й ками, її діяльність на шляху апаварґи змішана з бажанням задовольняти чуття, а коли вона досягає рівня мокші, безособистісного звільнення, вона прагне злитися з буттям Усевишнього. Але це теж чуттєве задоволення. І тільки коли людина піднімається над рівнем звільнення, вона стає супутником Господа й виконує трансцендентне любовне служіння Йому. Цей рівень називають терміном вімукті. Тому, хто бажає цього особливого звільнення вімукті, Нарада Муні радить прямо присвятити себе відданому служінню.