19
рі-бгаґавн увча
ведха те вйавасіта
хді рджанйа-блака
тат прайаччгмі бгадра те
дурпам апі суврата
рі-бгаґавн увча — Бог-Особа сказав; веда — знаю; ахам — Я; те — твою; вйавасітам — рішучість; хді — у серці; рджанйа-блака — сину царя; тат — те; прайаччгмі — дам тобі; бгадрам — все щастя; те — тобі; дурпам — хоча це дуже важко здобути; апі — незважачи на це; су-врата — о той, хто склав праведні обітниці.
Бог-Особа сказав: Дорогий царевичу Дгруво, ти виконав свої праведні обітниці, і Я знаю бажання в твоєму серці. Хоча бажання твоє дуже сміливе й важкоздійсненне, Я виконаю його. Щасти тобі у всьому!
ПОЯСНЕННЯ: Господь такий милостивий до відданих, що Він відразу сказав Дгруві Махараджі: «Нехай тобі у всьому щастить!» Насправді, серце Дгруви Махараджі непокоїв страх, причиною якого була думка про те, що він виконував віддане служіння з бажанням матеріальної вигоди і що це може перешкодити йому досягнути любові до Бога. У «Бгаґавад-ґіті» (2.44) сказано: бгоґаіварйа-прасактнм — люди, прив’язані до матеріальної насолоди, не можуть привабитися до відданого служіння. У своєму серці Дгрува Махараджа справді бажав здобути царство, набагато ліпше навіть за Брахмалоку. Для кшатрії таке бажання цілком природне. Йому було тільки п’ять років, і він по-дитячому мріяв про царство, більше ніж царство його батька, діда і прадіда. Його батько, Уттанапада, був син Ману, а Ману був син Господа Брахми. Дгрува хотів перевершити цих усіх славетних предків. Господь знав про палке дитяче прагнення Дгруви Махараджі, але де Дгрува Махараджа міг знайти становище, піднесеніше за становище Господа Брахми?
Господь запевнив Дгруву Махараджу, що Дгрува не залишиться без любові до Господа. Він підбадьорив Дгруву, сказавши, щоб він не хвилювався про свої дитячі матеріальні бажання, які домішувалися до його чистого бажання бути чистим відданим. Переважно Господь не дарує чистому відданому матеріального багатства, навіть якщо той бажає цього. Але у випадку Дгруви Махараджі Господь вчинив інакше. Господь знав: Дгрува Махараджа — такий великий відданий, що, незважаючи на матеріальне багатство, він ніколи не забуде про Бога й не перестане любити Його. Цей приклад показує, що дуже піднесений відданий може володіти всіма можливостями для матеріальної насолоди і разом з тим любити Господа й служити Йому. Щоправда, випадок Дгруви Махараджі являє собою велику рідкість.