34
майаітат прртгіта вйартга
чікітсева ґатйуші
прасдйа джаґад-тмна
тапас душпрасданам
бгава-ччгідам айче ’ха
бгава бгґйа-віварджіта
май — мною; етат — це; прртгітам — об’єкт молитви; вйартгам — марно; чікітс — лікування; іва — як; ґата — закінчилося; йуші — чиє життя; прасдйа — задовольнивши; джаґат-тмнам — душу всесвіту; тапас — аскезою; душпрасданам — кого дуже важко задовольнити; бгава-чгідам — Бога-Особу, що може обірвати ланцюг народжень і смертей; айче — попрохав; ахам — я; бгавам — повторення народжень і смретей; бгґйа — щастя; віварджіта — не маючи.
Умилостивити Верховного Бога-Особу дуже важко, а я, навіть задовольнивши Наддушу всього всесвіту, став прохати в Нього безглуздих речей. Благословення, які я випрохав, потрібні мені не більше, мертвому потрібні ліки. Ой, лихо мені, нещасному, бо, навіть зустрівшись із Верховним Господом, який може розрубати ланцюг народжень і смертей, я попрохав Його залишити мене в тих самих умовах.
ПОЯСНЕННЯ: Іноді відданий, виконуючи любовне служіння Господу, бажає за своє служіння отримати якусь матеріальну вигоду. Це неправильний підхід до відданого служіння. Звичайно, іноді відданий через невігластво припускається цієї помилки, але Дгрува Махараджа тут гірко шкодує про те, що діяв таким чином.