36
маітрейа увча
на ваі мукундасйа падравіндайо
раджо-джушас тта бгавд джан
вчганті тад-дсйам те ’ртгам тмано
йадччгай лабдга-мана-самддгайа
маітрейа увча — великий мудрець Майтрея вів далі; на — ніколи; ваі — певно; мукундасйа — Господа, що може дарувати звільнення; пада-аравіндайо — лотосових стіп; раджа-джуша — людей, які прагнуть скуштувати пилу; тта — дорогий Відуро; бгавд — як ти; джан — люди; вчганті — бажають; тат — Його; дсйам — служіння; те — без; артгам — інтерес; тмана — для себе; йадччгай — само собою; лабдга — здобутим; мана-самддгайа — вважаючи себе за дуже багатих.
Великий мудрець Майтрея вів далі: Любий Відуро, такі люди, як ти, чисті віддані лотосових стіп Мукунди [Верховного Бога-Особи, що може дарувати звільнення], які шукають тільки меду з Його лотосових стіп, завжди задовольняються служінням лотосовим стопам Господа. Вони задоволені за будь-яких умов і ніколи не прохають у Господа матеріального процвітання.
ПОЯСНЕННЯ: Господь каже в «Бгаґавад-ґіті», що Він верховний з усіх, хто насолоджується, верховний владика всього сущого в творінні і верховний друг кожної істоти. Коли людина досконало розуміє це, вона завжди залишається задоволена. Чистий відданий ніколи не прагне матеріального процвітання. Натомість кармі, ґ’яніта йоґи завжди докладають зусиль, щоб зажити щастя. Кармі працюють вдень і вночі, щоб поліпшити своє матеріальне становище, ґ’яні накладають на себе суворі аскези, щоб досягнути звільнення, а йоґи практикують суворі аскези системи йоґи, щоб розвинути дивовижні містичні сили. Однак відданого не цікавить така діяльність. Він не бажає ні містичних сил, ні звільнення, ні матеріального процвітання. Він задоволений за будь-яких умов, якщо тільки він має можливість постійно служити Господу.
Стопи Господа порівнюють до лотоса, вкритого шафрановим пилком. Відданий невпинно впивається медом з лотосових стіп Господа. Скуштувати мед з лотосових стіп Господа може тільки той, хто звільнився від усіх матеріальних бажань. Треба виконувати свої обов’язки у відданому служінні, не дозволяючи турбувати себе різним матеріальним обставинам, що приходять і йдуть. Така свобода від бажання матеріального добробуту називається нішкама. Не слід помилково думати, що нішкама означає відмову від усіх бажань. Жива істота існує вічно, і тому ніколи не може відмовитися від усіх бажань. Жива істота не може нічого не бажати, бажання — це ознака життя. Коли писання закликають звільнитися від бажань, це означає, що ми не повинні бажати задовольнити свої чуття. Цей стан розуму, ніхспріха, найбільш підходить для відданого. Насправді, уже визначено заздалегідь, скільки кожному з нас доведеться зазнати матеріальних насолод. Відданий повинен завжди залишатися задоволеним тим рівнем насолод, який Господь дарує йому. Цього навчає «Ішопанішада» (тена тйактена бгуджітг). Так можна заощадити час на розвиток свідомості Крішни.