37
ākarṇyātma-jam āyāntaṁ
samparetya yathāgatam
rājā na śraddadhe bhadram
abhadrasya kuto mama
карйа — почувши; тма-джам — свого сина; йнтам — що повертається; сампаретйа — після смерті; йатг — як; ґатам — повертаючись; рдж — цар Уттанапада; на — не; раддадге — вірив; бгадрам — щастя; абгадрасйа — неправедного; кута — звідки; мама — моє.
Коли цар Уттанапада почув, що його сина Дгрува повертається додому, немов воскресаючи з мертвих, він не повірив цій звістці. Він вважав себе за великого грішника і думав, що не заслужив такого щастя.
ПОЯСНЕННЯ: Дгрува Махараджа в п’ять років пішов у ліс виконувати аскези. Цар не вірив, що маленьких хлопчик такого віку може вижити в лісі. Він був певен, що Дгрува вже загинув. Тому, почувши, що Дгрува Махараджа повертається додому, він не повірив. Для нього це звучало так само неймовірно, як звістка про те, що мертва людина повертається до свого дому. Коли Дгрува Махараджа пішов з дому, цар Уттанапада вважав себе винуватим в цьому і тому вважав себе за найбільшого грішника. Тому, навіть якби його втрачений син міг повернутися з царства мертвих, цар гадав, що такий грішник, як він, не заслужив такого щастя.