39–40
сад-ава ратгам рухйа
кртасвара-парішктам
брхмааі кула-вддгаі ча
парйасто ’мтйа-бандгубгі
акга-дундубгі-ндена
брахма-ґгошеа веубгі
нічакрма пурт тӯрам
тмаджбгікшаотсука
сат-авам — запряжену чудовими кіньми; ратгам — на колісницю; рухйа — піднявшись; кртасвара-парішктам — оздоблену золотом; брхмааі — з брахманами; кула-вддгаі — разом зі старшими членами сім’ї; ча — також; парйаста — оточений; амтйа — радниками й чиновниками; бандгубгі — і друзями; акга — мушель; дундубгі — і барабанів; ндена — звуком; брахма-ґгошеа — співом ведичних мантр; веубгі — флейтами; нічакрма — вийшов; пурт — з міста; тӯрам — поспіхом; тма-джа — сина; абгікшаа — побачити; утсука — дуже прагнучи.
Охоплений бажанням побачити обличчя свого знайденого сина, цар Уттанапада зійшов на колісницю, запряжену найліпшими кіньми й оздоблену золотом. У супроводі вчених брахманів, всіх старших членів роду, радників, урядовців та друзів, він негайно виїхав з міста. Над цією урочистою процесією лунали сприятливі звуки мушель, литавр, флейт і ведичних мантр, що провіщали щастя.