No edit permissions for Ukrainian

4

са та вівакшантам атад-віда харір
джтвсйа сарвасйа ча хдй авастгіта
ктджалі брахмамайена камбун
паспара бла кпай каполе

са  —  Верховний Бог-Особа; там  —  Дгруву Махараджу; вівакшантам  —  що бажав піднести Господу молитви, прославляючи якості Господа; а-тат-відам  —  невмілий у тому; харі  —  Бог-Особа; джтв  —  зрозумівши; асйа  —  Дгруви Махараджі; сарвасйа  —  кожного; ча  —  і; хді  —  в серці; авастгіта  —  перебуваючи; кта-аджалім  —  зі складеними долонями; брахма-майена  —  невідмінною від слів ведичних гімнів; камбун  —  Своєю мушлею; паспара  —  торкнув; блам  —  хлопчика; кпай  —  безпричинною милістю; каполе  —  до чола.

Хоча Дгрува Махараджа був маленький хлопчик, він прагнув прославити Верховного Бога-Особу достойними молитвами, але не вміючи підносити молитви, він одразу не міг здобутися на слово. Верховний Бог-Особа, що перебуває в серці кожного, зрозумів трудність Дгруви Махараджі. Зі Своєї безпричинної милості Господь мушлею доторкнувся до чола Дгруви Махараджі, що стояв перед Ним зі складеними долонями.

ПОЯСНЕННЯ: Кожен відданий прагне оспівувати трансцендентні якості Господа. Відданих завжди цікавлять розповіді про трансцендентні якості Господа, і вони завжди прагнуть прославляти їх, але іноді їх стримує смирення. Бог-Особа, перебуваючи в серці кожної істоти, Сам дає відданому інтелект, потрібний, щоб Його описати. Це означає, що, коли відданий пише чи говорить про Верховного Бога-Особу, слова підказує йому зсередини Господь. Це підтверджено в Десятій главі «Бгаґавад-ґіти», де сказано, що тим, хто постійно присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господу, Господь із серця підказує, що саме треба робити для Його задоволення. Коли Дгрува Махараджа завагався, за браком досвіду не знаючи, як прославити Господа, Господь зі Своєї безпричинної милості доторкнувся мушлею до чола Дгруви й таким чином дарував йому трансцендентне натхнення. Це трансцендентне натхнення називається брахма-майа, тому слова людини, яка його відчуває, не відрізняються від звуків Вед. Її слова не належать до звичайних звуків матеріального світу. Отож звуки мантри Харе Крішна теж не слід вважати за звичайні, чи матеріальні, звуки, хоча ця мантра й записана звичайними літерами.

« Previous Next »