67

ПОЯСНЕННЯ: Так поводиться раджарші. Цар Уттанапада посідав величезні багатства і був імператором світу, а прив’язаність до багатства і влади    —    це, безперечно, найсильніша прив’язаність. Сучасні політики не можуть зрівнятися з такими царями, як Уттанапада, але, здобувши якусь політичну владу на кілька днів, вони так прив’язуються до свого становища, що не хочуть залишати своїх посад доти, доки не помруть самі або доки їх не вб’ють політичні противники. Можна бачити на власні очі, що політики в Індії не хочуть залишати своїх посад аж до смерті. За давніх часів царі діяли інакше, як видно з прикладу царя Уттанапади. Посадивши на трон свого гідного сина, Дгруву Махараджу, він одразу ж покинув дім і палац. Відомо сотні й тисячі таких прикладів, коли царі досягнувши похилого віку, покидали царський престол і йшли в ліс практикувати аскези. Практика аскез    —    це головне призначення людського життя. Махараджа Дгрува віддавався аскезам в ранньому віці, а Махараджа Уттанапада пішов у ліс в похилому віці й теж став практикувати аскези. Однак за наших днів ніхто не здатний покинути дім і піти в ліс віддаватися аскезам. Але всі люди, незалежно від свого віку, можуть приєднатися до руху свідомості Крішни, практикувати нескладні аскези (утримуючись від незаконного сексу, вживання дурманних речовин, азартних ігор і м’ясоїдства) і щодня повторюючи на вервиці шістнадцять кіл мантри Харе Крішна. За допомогою цього практичного методу можна дуже легко звільнитися від рабства існування в матеріальному світі.