TEXT 2
саджайа увча
дшв ту паванка
вйӯга дурйодганас тад
чрйам упасаґамйа
рдж вачанам абравт
саджайа увча—Саджайа сказав; дшв—побачивши; ту— але; пава-анкам — воїнів Пав; вйӯгам — вишикуваних фалангами; дурйодгана — цар Дурйодгана; тад — тоді; чрйам— вчителя; упасаґамйа — підходячи; рдж — цар; вачанам — слово; абравт—сказав.
Саджайа сказав: О царю, оглянувши армію, вишикувану синами Пу, цар Дурйодгана наблизився до свого вчителя й звернувсь до нього з такими словами.
Дгтаршра був сліпим від народження. На жаль, він був позбавлений і духовного бачення. Він прекрасно знав, що його сини також сліпі у питаннях релігії, й був упевнений, що вони ніколи не порозуміються з Павами, благочестивими від народження. Однак він був занепокоєний впливом святого місця на результат битви, і Саджайа розумів, чим зумовлене його питання про становище на полі бою. Тому Саджайа вирішив підбадьорити занепалого духом царя, запевнивши, що його сини не збираються йти на жодні поступки, незважаючи на вплив святого місця. Саджайа повідомив цареві, що Дурйодгана, оглянувши військові сини Пав, одразу ж попрямував до Дрочрйі, головнокомандувача, щоб оповістити його про дійсне становище. Хоча Дурйодгану і названо царем у вірші, все ж таки серйозність ситуації змусила його піти до командувача. Звідси стає зрозумілим, що він неабиякий політик. Але, попри зовнішній дипломатичний лоск, Дурйодгана не зміг приховати страху, який виник у нього, коли він побачив розташування військових сил Пав.