TEXT 21
крйа-краа-карттве
хету практір учйате
пуруша сукга-дукгн
бгокттве хетур учйате
крйа — наслідків; краа — причин; карттве — у творінні; хету—знаряддя; практі—матеріальна природа; учйате—сказано, що є; пуруша—жива істота; сукга—щастя; дукгнм—і нещастя; бгокттве—у прийманні; хету—знаряддя; учйате—сказано, що є.
Природу вважають за причину всіх матеріальних причин і наслідків, тоді як жива істота є причина різноманітних страждань і радощів у цьому світі.
Матеріальна природа зумовлює різноманітність проявлень тіл і чуттів серед живих істот. Існує 8 400 000 видів життя, і всі вони походять з матеріальної природи. Ці форми виникають внаслідок різноманітних почуттєвих бажань живої істоти, яка, таким чином, бажає жити в тому чи іншому тілі. Потрапляючи в те чи інше тіло, вона зазнає різного роду щастя й страждань. Ці матеріальні щастя й страждання зумовлює тіло, а не сама вона в своїй істинній сутності. Немає сумніву, що за свого первинного становища жива істота сповнена насолоди, отже, насолода притаманна їй одвічно. Зараз вона перебуває в матеріальному світі, тому що бажає панувати над матеріальною природою. Такого бажання немає в духовному світі. Духовний світ чистий, це в матеріальному світі кожен провадить уперту боротьбу задля досягнення різноманітних плотських насолод. Ясніше можна було б сказати, що тіло є наслідок чуттєвої діяльності. Чуття ж — це знаряддя для задоволення бажань. І ось, матеріальна природа пропонує живій істоті сукупність тіла й чуттів-знарядь, і, як стане зрозумілим з подальшого вірша, в залежності від своїх минулих бажань і діяльності, жива істота отримує благословення або ж прокляття у вигляді певних життєвих обставин. Згідно з бажаннями й діяльністю живої істоти матеріальна природа пропонує їй те чи інше житло. Жива істота сама є причиною того, що вона отримує відповідне житло з притаманними йому радощами й стражданнями. Опинившись у якомусь певному тілі, вона підпадає під владу природи, тому що тіло є матеріальним і воно діє згідно із законами природи. Тоді живій істоті вже несила змінити ці закони. Уявімо собі, що жива істота потрапила в собаче тіло. Тільки-но опинившись у такому тілі, вона змушена діяти як собака. Вона позбавлена можливості діяти інакше. І якщо жива істота отримує тіло свині, вона буде змушена поїдати екскременти й діяти як свиня. Так само, коли жива істота потрапляє в тіло напівбога, вона змушена діяти згідно з цим тілом. Такий є закон природи. Однак, Наддуша ні за яких обставин не покидає індивідуальної душі. У Ведах (Муака Упанішада 3.1.1) це пояснено таким чином: дв супар сайудж сакгйа. Верховний Господь такий добрий до живих істот, що Він завжди супроводжує кожну окрему душу, і у вигляді Наддуші, або Парамтми, присутній поруч з нею за всіх обставин.