TEXT 29
сама пайан хі сарватра
самавастгітам варам
на хінастй тмантмна
тато йті пар ґаті
самам — однаково; пайан — бачачи; хі — неодмінно; сарватра— скрізь; самавастгітам—того, що однаково розташований; варам — Наддушу; на — не; хінасті — деґрадує; тман — розумом; тмнам—душа; тата—тоді; йті—досягає; парм—трансцендентного; ґатім—призначення.
Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.
Жива істота, потрапивши до матеріального існування, перебуває в становищі, відмінному од того, яке вона мала в духовному світі. Але, зрозумівши, що Всевишній перебуває скрізь як Парамтм, тобто, якщо в усьому живому вона бачить присутність Верховного Бога-Особи, то вона не занепадає внаслідок властивого розуму руйнівного способу мислення, а поступово наближається до духовного світу. Розум людини, взагалі, схильний занадто думати про чуттєві насолоди, — такою є його природа, — але коли він звертається до Наддуші, людина досягає високого ступеня на шляху духовного усвідомлення.