TEXT 15
анудвеґа-кара вкйа
сатйа прійа-хіта ча йат
свдгййбгйасана чаіва
в-майа тапа учйате
анудвеґа-карам—те, що не збуджує; вкйам—слово; сатйам— правдиве; прійа — приємне; хітам — благотворне; ча — також; йат—яке; свдгййа—вивчення Вед; абгйасанам—практика; ча— також; ева—неодмінно; вк-майам—мови; тапа—аскетизм; учйате—іменується.
Аскеза мови полягає в користуванні правдивими, приємними, цілющими словами, які не турбують інших, а також в реґулярному оспівуванні ведичних гімнів.
Людина не повинна через свої слова непокоїти інших. Звичайно, коли говорить духовний вчитель, то він, задля користі своїх учнів, може висловлювати їм усю правду, але той же самий вчитель не повинен казати нічого подібного тим людям, які не є його учнями, якщо це може збентежити їх. У цьому полягає стриманість мови. Крім того, не слід казати безглуздих речей. В духовних колах вважають, що говорити варто лише те, що знаходить підтвердження в страх, обґрунтовуючи сказане цитатою з авторитетних джерел. Водночас мова повинна бути приємна на слух. Такі бесіди приносять вище благо й сприяють піднесенню всього суспільства. Існує безмежна кількість ведичної літератури і треба вивчати її. В цьому полягає стриманість мови.