No edit permissions for Ukrainian

TEXT 20

дтавйам іті йад дна
дйате ’нупакріе
дее кле ча птре ча
тад дна сттвіка смтам

дтавйам—багаті дари; іті—таким чином; йат—котре; днам— милостиня; дйате—яку дають; анупакріе—без прагнення чого- небудь на обмін; дее—в належному місці; кле—в належний час; ча—також; птре—належній людині; ча—і; тат—таке; днам— подаяння; сттвікам—у ґуі благочестя; смтам—розцінюють.

Благодійність, здійснювана із почуття до обов’язку, без бажання отримати щось натомість, в належний час, в належному місці щодо гідної особи, вважають, перебуває в ґуі благочестя.

П О Я С Н Е Н Н Я : Ведична література рекомендує спрямовувати благодійність на людей, які присвятили себе духовній діяльності, а не на всіх підряд. Треба завжди мати на увазі духовну досконалість, тому підношення треба робити в місцях прощ, у храмах, під час сонячних і місячних затемнень, наприкінці місяця, або ж гідним брхмаам і ваішавам. Вдаючись до благодійності, не треба розраховувати на якусь вигоду. Інколи із співчуття милостиню дають злидареві, однак, якщо бідняк не заслуговує на те, така благодійність не сприятиме духовному поступові. Іншими словами, Веди радять бути розбірливим у своїй благодійності.

« Previous Next »