TEXT 8

Хоча Арджуна й висував численні докази, засновані на знанні релігійних засад й законів моралі, виявилось, що без допомоги духовного вчителя, Господа р Кши, він не спроможний розв’язати конкретної проблеми, котра постала перед ним. Він зрозумів, що його так зване «знання» не допоможе усунути труднощі, які знесилювали його і що йому не стане снаги зарадити справі без допомоги такого духовного вчителя, як Господь Кша. Академічне знання, ерудиція, високе становище тощо зовсім не придатні для вирішення життєвих проблем, — допомогти може лише духовний учитель, подібний до Кши. З цього можна зробити висновок, що духовний учитель, який стовідсотково перебуває в свідомості Кши, є істинний духовний вчитель, тому що він може розв’язати всі життєві проблеми. Господь Чаітанйа сказав, що той, хто володіє наукою свідомості Кши, є справжній духовний учитель, незалежно від свого соціального стану й походження.

«Не має значення, чи є людина віпрою (великим знавцем ведичної мудрості), чи вона народилась у ницій сім’ї, або живе у відреченні, — оволодівши наукою про Кшу, вона стає істинним духовним вчителем» (Чаітанйа-чарітмта, Мадгйа 8.128). Отже, не оволодівши наукою свідомості Кши, ніхто не зможе стати духовним вчителем. У Ведах також сказано:

«Учений брхмаа, який добре знає всі розділи Вед, не може стати духовним вчителем, якщо він не є ваішавою, тобто тим, хто досконало обізнаний в науці свідомості Кши. Проте, ваішава, або, іншими словами, той, хто має свідомість Кши, може бути духовним учителем, навіть якщо він походить з родини, що належить до нижчої касти» (Падма Пура).

Проблеми матеріального існування — народження, старість, хвороби та смерть — не можна розв’язати шляхом економічного розвитку та накопичення багатств. У багатьох частинах світу є держави, умови існування в котрих дуже сприятливі і де можна спостерігати високий рівень життя та економічного розвитку. Однак, там, як і раніше, залишаються проблеми, пов’язані з матеріальним існуванням. Ці країни різними шляхами прагнуть миру, але жити по-справжньому щасливо вони зможуть лише тоді, коли за допомогою представника Кши, духовного вчителя, вони звернуться до Господа, до Бгаґавад-ґти та рмад-Бгґаватам, які складають науку про Кшу.

Якби економічний розвиток та матеріальні вигоди могли б усунути тривоги, що пов’язані з належністю до певної родини, суспільства, нації й людства взагалі, то Арджуна не казав би, що володіння незрівнянним царством й навіть верховна влада, яку мають напівбоги з вищих райських планет, не може розвіяти його скорботу. Тому він шукає захисту в свідомості Кши, а це — певний шлях до миру й гармонії. Катаклізми матеріальної природи щомиті можуть перервати економічний розвиток та панування людини над світом. Навіть прагнення до вищих планет, таких як Місяць, що до нього зараз так поривається людина, може бути припинене одним ударом. Бгаґавад-ґт підтверджує це: кше пуйе мартйа- лока віанті — «коли вичерпано запас насолод, які є наслідками доброчесних вчинків, жива істота знову падає з вершини щастя на самісіньке дно життя». Чимало політиків зазнали такого падіння. І такі падіння приносять лише нові страждання.

Таким чином, якщо ми бажаємо назавжди покінчити з нашою скорботою, треба наслідувати приклад Арджуни й знайти притулок у Кши. Тому Арджуна і попросив Кшу остаточно вирішити його труднощі, — таким є шлях свідомості Кши.