TEXT 9
саджайа увча
евам уктв хшкеа
ґукеа парантапа
на йотсйа іті ґовіндам
уктв тӯш бабгӯва ха
саджайа увча—Саджайа сказав; евам—так; уктв—кажучи; хшкеам—Кші, Володарю всіх чуттів; ґукеа—Арджуна, переможець невігластва; парантапа—той, хто карає ворогів; на йотсйе—я не буду битися; іті—так; ґовіндам—Кші, який втішає почуття; уктв — кажучи; тӯшм — мовчазний; бабгӯва — став; ха—неодмінно.
Саджайа сказав: Промовивши такі слова, Арджуна, винищувач ворогів, звернувся до Кши: «Ґовіндо, я не стану битись», — й замовчав.
Напевно, Дгтаршра дуже зрадів, почувши, що Арджуна відмовляється битись і залишає поле бою, маючи намір жити старцюванням. Однак, Саджайа знову розчарував його, назвавши Арджуну парантапа, тобто здатним перемогти своїх ворогів. Хоча Арджуна на деякий час і перейнявсь почуттям оманливого співчуття до родичів, він згодом підкорився Кші, як учень — вищому духовному наставникові. Це означало, що незабаром туга покине його, і він, просвітлений досконалим знанням про самоусвідомлення, тобто свідомістю Кшни, розіб’є чари родинних емоцій і неодмінно стане до бою. Отож, радощі Дгтаршри триватимуть недовго, тому що Арджуна отримає знання від Кши й відтак воюватиме до кінця.