TEXT 10
там увча хшкеа
прахасанн іва бграта
сенайор убгайор мадгйе
вішдантам іда вача
там—йому; увча—сказав; хшкеа—володар чуттів, Кша; прахасан—з усмішкою; іва—як; бграта—Дгтаршра, нащадок Бгарати; сенайо—армій; убгайо—обох сторін; мадгйе—між; вішдантам—зажуреному; ідам—такі; вача—слова.
О нащадку Бгарати, тоді Кша, ласкаво усміхаючись, посеред двох армій мовив пригніченому горем Арджуні такі слова.
Розмова відбувалась між двома близькими друзями, Хшкеею та Ґукеею. Як друзі, вони були рівними, але один з них добровільно став учнем іншого. Кша усміхався, тому що Його друг вирішив стати Його учнем. Господь, Володар усього, завжди посідає верховне становище. Проте Господь охоче готовий стати другом, сином або коханим Свого відданого, який хоче бачити Його в такій ролі. Кша, коли Арджуна визнав Його своїм вчителем, одразу ж взяв на себе цю роль і почав розмовляти зі Своїм учнем як учитель, — з усією серйозністю, необхідною в таких випадках. Розмова вчителя з учнем відбувалась відкрито, на очах воїнів обох армій, так, що всі присутні могли чути її і мати з цього користь. Отже, бесіда, що викладена в Бгаґавад-ґті, не звернена до якоїсь окремої особи, групи чи суспільства, — її призначено для всіх: як друзі, так і вороги мають право слухати її.