TEXT 9

Прихід Господа на Землю з Його трансцендентної обителі вже було описано в шостому вірші. Той, хто може осягнути тайну появи Бога-Особи, вже є звільненим від матеріальних пут, тобто він повертається в Господнє царство одразу ж по тому, як покидає це матеріальне тіло. Але не так вже й легко дається живій істоті таке звільнення. Імперсоналісти та йоґи досягають звільнення, лише пройшовши крізь численні народження й безліч труднощів. І навіть тоді звільнення, яке вони досягають — злиття з безособистісним брахмаджйоті Господа — лише часткове, й існує небезпека повернутись у матеріальний світ. Відданий же, просто завдяки тому, що він усвідомлює трансцендентну природу тіла й діянь Господа, досягає Його обителі по «смерті» тіла і вже не зазнає ризику повернення знову в матеріальний світ. У Брахма- сагіті (5.33) сказано, що Господь втілюється в численних формах: адваітам ачйутам андім ананта-рӯпам. Хоча існує багато різноманітних трансцендентних форм Господа, всі вони є той же самий Верховний Бог-Особа. Людина повинна усвідомити ці речі й переконатись у них, хоча це й понад розуміння світських учених та філософів-емпіриків. У Ведах (Пуруша-бодгін Упанішада) стверджується:

«Єдиний Верховний Бог-Особа вічно перебуває в численних трансцендентних формах і має різноманітні стусунки із Своїми істинними відданими». В цьому вірші Ґти Господь особисто підтверджує ведичний погляд. Той, хто приймає цю істину, покладаючись на авторитет Вед і Верховного Бога-Особи, хто не гає часу на філософські спекуляції, той досягає вищого досконалого ступеня звільнення. Просто прийнявши цю істину на віру, людина, поза сумнівом, досягає звільнення. Ведичний вислів тат твам асі, далебі, дуже доречний тут. Якщо хтось усвідомлює, що Господь Кша є Всевишній, тобто той, хто звертається до Господа зі словами: «Ти є той самий Верховний Брахман, Бог-Особа», — він, безумовно, одразу ж досягає звільнення, і йому, в результаті, ґарантовано трансцендентні стосунки з Господом. Іншими словами, такий сповнений віри відданий Господа досягає досконалості, і це підтверджується у вірші Вед:

«Досконалої стадії звільнення від народження та смерті можна досягти, просто пізнавши Господа, Верховного Бога-Особу, й іншого шляху до такої досконалості немає» (ветватара Упанішада 3.8). Відсутність будь-якої альтернативи означає, що кожний, хто не усвідомив Господа Кшу як Верховного Бога-Особу, поза сумнівами, перебуває під впливом ґуи невігластва, і, відповідно, не досягне звільнення, трактуючи Бгаґавад-ґту згідно із світським розумінням, або, так би мовити, ззовні облизуючи банку з медом. Такі емпіричні філософи можуть мати великий вплив у матеріальному світі, але це ще не означає, що вони обов’язково досягнуть звільнення. Таким сповненим пихи світським вченим залишається лише чекати на безпідставну ласку відданого Господа. Отже, людина повинна розвивати свідомість Кши з вірою й розумінням й таким чином досягти досконалості.