TEXT 21

Верховну обитель Бога-Особи, Кши, описано в Брахма-сагіті як чінтмаі-дгму, місце, де здійснюються всі бажання. Верховна обитель Господа Кши, відома як Ґолока Вндавна, усіяна безліччю палаців, зроблених з філософського каменю. Там також ростуть дерева, що їх називають «деревами бажань», вони дають їжу, яку лише побажаєш; там живуть корови сурабгі, що дають молоко в необмеженій кількості. В цій обителі Господу служать сотні тисяч богинь процвітання (Лакшм), а Його Самого називають Ґовіндою, бо Він — одвічний Господь, причина всіх причин. Господь звичайно грає там на Своїй флейті (веу кваантам). Його трансцендентна форма — найпрекрасніша в усіх трьох світах: Його очі подібні до пелюсток лотосу, а тіло Його своїм кольором нагадує хмару. Він настільки привабливий, що Його краса перевершує вроду тисячі купідонів. На Ньому одяг шафранового кольору й ґірлянда на шиї, а волосся прикрашає павичеве перо. В Бгаґавад-ґті Господь Кша лише натякає про Свою обитель, Ґолоку Вндавна, яка є найвищою планетою духовного царства. Яскравий опис її дано в Брахма-сагіті. Ведична література (Кага Упанішада 1.3.11) твердить, що немає нічого, що перевершувало б обитель Верховного Бога, і що обитель ця є кінцевою метою: пурушн на пара кічіт с кшг парам ґаті. Той, хто досягає її, ніколи не повертається в матеріальний світ. Верховна обитель Кши і Сам Кша — це одне й те ж саме, якісно вони не відмінні. На нашій Землі, за дев’яносто миль на південний схід від Делі, є Вндавна, копія верховної планети Ґолоки Вндавна, що перебуває в духовному небі. Коли Кша прийшов на Землю, Він розважався саме там — у Вндавні, площа якої становить 168 квадратних миль в окрузі Матгур, в Індії.